Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Куди поділися твори маршала Брежнєва?

Справді, ще вчора вони заманливо виблискували суперобкладинками з бібліотечних полиць відкритого доступу, займали поважне місце в кабінетах начальників, які ленінським курсом вели країну у прірву, продавалися у всіх кіосках “Союздруку” – і раптом ніде їх нема.

З приводу цього дива редакція “Спадщини” провела спеціальне розслідування. Перша робоча гіпотеза полягала в тому, що твори Брежнєва були викрадені якимись спритними злодіями. Але зваживши, що злодії викрадають тільки те, що потрібно людям, цю гіпотезу довелось полишити. Після довгих пошуків нам вдалося натрапити на документ, який проливає світло на поставлене питання.

Главлит УССР

ПРИКАЗ

О единовременном списании общественно-политической литературы как устаревшей по содержанию и потерявшей политическую актуальность

Единовременному списанию подлежит литература на русском, украинском, других языках народов СССР, а также на иностранных языках:

1. Отдельные издания, вышедшие до марта 1985 г.: отчетные доклады ЦК КПСС, съездов партии, резолюции съездов, директивы или основные направления развития народного хозяйства СССР на пятилетку, доклады и директивы, приветствия к съездам, брошюры с программами и уставом КПСС, в том числе комментарии к ним.

2. Дублетные издания, тематические сборники документов КПСС и Советского государства, вышедшие до 1985 г.

3. Труды, речи, приветствия, интервью, выступления, отчеты об официальных визитах в зарубежные страны, воспоминания, биографические очерки, вышедшие отдельными изданиями, а также сборники статей, речей, отдельные издания бывших руководителей КПСС и Советского государства, освобожденных от занимаемых постов решениями съездов или пленумов ЦК.

4. Дубликатные отдельные издания, вышедшие до 1985 г.: доклады, речи, статьи, выступления, приветствия, обращения, отчеты об официальных визитах в зарубежные страны, интервью и так далее (см. п. 3), а также отдельные сборники и собрания сочинений не работающих руководителей партии, занимавших ответственные посты в 1964 – 1985 гг.

Материалы 23 – 26 съездов КПСС, материалы всех пленумов ЦК КПСС с октября 1964 г, по март 1985 г. включительно по п. 1 списать.

Труды Андропова Ю.В. списать по п. 4
Брежнева Л.И. п. 4
Зимянина М.В. п. 3
Гришина В.В. п. 3
Кириленко А.П. п. 3
Косыгина А.Н. п. 4
Кулакова Ф.Д. п. 4
Кунаева Д.А. п. 3
Мазурова К.Т. п. 3
Машерова П.М. п. 4
Мжаванадзе п. 3
Пельше А.Я. п. 4
Подгорного Н.В. п. 3
Полянского Д.С. п. 3
Пономарева Б.Н. п. 4
Рашидова Ш.Р. п. 3 (художественные произведения изъять из открытого доступа н не пропагандировать)
Романова Г.В. п. 3
Русакова К.В. п. 4
Суслова М.А. п. 4
Тихонова Н.А. п. 4
Устинова Д.Ф. п. 4
Черненко К.У. п. 4
Шелепина А.Н. п. 3
Шелеста П.Ю. п. 3

Приказ исполнить до 1 июля 1988 г.

За сімдесят років Радянської влади ми всього набачилися. Бувало, що ліберальніші начальники змінювали реакційніших, бувало, що реакційніші начальники змінювали ліберальніших, – та незмінним законом тоталітаризму залишалося знищення наступними начальниками слідів існування начальників попередніх. Тоталітарна вигода від цього закону тоталітаризму очевидна: твори генераліссімуса Сталіна чи маршала Брежнєва є доказами їхньої злочинної антинародної діяльності, і ці “речові докази” треба знищувати, щоб наступним поколінням тяжче було доводити злочинність їхніх авторів. Так що недалекий той час, коли тільки з нашої публікації можна буде довідатися, що в Д.Ф.Устінова чи К.В.Русакова справді були “твори”, що Ф.Д.Кулаков та П.М.Машеров померли при владі (п. 4), а А.Н.Шелепіна та Д.С.Полянського вигнали достроково (п. 3).

Кожен новий тоталітарний начальник прагне, щоб історія починалася з нього. Отже, наведений вище наказ, виданий напередодні 19-ї конференції КПРС, є свідченням “боротьби із застоєм” застійними методами.

Вперше опубліковано : Спадщина, 1990 р., т. 3, с. 188 – 190.