Назви в поточній частині

Микола Жарких

На підставі наведених переліків можна подати таку узагальнену картину згадок географічних назв за регіонами:

При групуванні враховано наступні моменти:

1. Київ + околиці – об’єднує назви з території сучасного Києва та районів Київської області, котрі з ним межують (Броварський, Бориспільський, Києво-Святошинський, Вишгородський).

2. Смоленщина відповідно до політичних реалій 2 пол. 17 ст. віднесена до складу Росії.

3. Стародубський полк (західна частина сучасної Брянської області Росії) з тих же міркувань віднесено до Лівобережної Гетьманщини.

Всіма нами улюблена секторна діаграми з цієї таблиці виглядає так:

Розподіл назв поточної частини ВС по регіонах

На тлі тогочасних політичних кордонів розподіл згадок географічних назви виглядає так:

Картосхема розподілу назв поточної частини ВС
за історичними регіонами

[Основу картосхеми з політичними кордонами станом на 1657 рік надав мені Дмитро Вортман, за що висловлюю йому щиру вдячність.]

Головною несподіванкою розподілу назв у поточній частині ВС є його соборний характер: до території сучасної України відносяться 919 із 1115 згадок, або 82 %! Території, котрі в попередні періоди давали традиційно високий внесок – Росія, сучасні Білорусія та Литва – в цей час показують значно менший інтерес до Києва, в той же час спостерігаємо потужне зростання згадок з лівобережної Гетьманщини та Руського воєводства. Меншу, але також цілком виразну роль грають Слобожанщина, котра в цей період тільки почала заселятись, Холмщина з Підляшшям, а також Подільське воєводство, практично не представлене у попередні періоди.

Згрупувавши назви за областями сучасної України, отримаємо наступну картосхему:

Картосхема розподілу назв поточної частини ВС за областями України

[Основа картосхеми – з сайту .]

Можна вважати, що у Введенському синодику зафіксовано певний етап формування сучасної української нації з центром в Києві.

Маєтки Києво-Печерської лаври у ВС

Цілий ряд географічних назв у поточній частині ВС вказує на маєтки лаври. Не претендуючи на вичерпність, вкажу тільки ті села, які згадані в документах, надрукованих Є. Болжовітіновим у 1826 р.

Вишеньки, Гнідин – згадані в заповіті Петра Могили 22.12.1646 (1.01.1647) р., потім у грамоті Петра 1-го 16.10.1720 р. [Описание Киево-Печерской лавры / [Евгений (Болховитинов)], К., 1826 г., приложение, № 8, с. 40; № 27, с. 129].

Васильків, Лищичі, Сміла – у грамоті Петра 1-го [там само, № 27, с. 114].

Навоз, Пакуль, Пухівка – у грамоті Петра 1-го [там само, № 27, с. 129].

Запис імен з цих містечок і сіл до ВС показує, що не тільки лавра мала матеріальну користь від володіння цими маєтками, але й жителі їх мали користь від лаври, котра дбала про спасіння їх душ. ВС і синодики взагалі можуть стати у пригоді тим, хто буде глибше займатись впливом релігійних центрів на народ.