Висновки

Микола Жарких

Попередній огляд джерельної вартості родовідних книг дозволяє зробити наступні висновки:

1. Родовідні книги створювались тільки в Московській державі і тільки від початку 16 до кінця 17 ст.

2. Вони були результатом діяльності урядової установи – Розрядного приказу – і відносились до його службової документації. Приватний елемент в цих книгах відіграє незначну роль.

3. Родовід правлячої в Москві династії (Государів родословець у стислому значенні терміну) є скороченим викладом літопису і не викликає ніяких сумнівів, хоча й не подає нової інформації.

4. Записи інших родів доцільно ділити на частини – історичну, баснословну та міфічну.

5. Історична частина починається незаперечно з 4 чв. 15 ст. і може сягати й 2 чв. 15 ст. Значна частина імен в цій частині може бути співставлена з іншими документами, тому вірогідність цих записів висока.

6. Баснословна частина передує історичній і загалом може датуватись від середини 13 до середини 15 ст. Лише поодинокі імена тут можуть бути співставлені з літописами та нечисленними актами, а більшість імен – невідома. Це відкриває велике поле для вигадок, відповідно вірогідність цієї частини низька.

7. У міфічній частині автори родовідних записів намагались протягнути «ланцюжок пам’яті» в давньоруський або у неокреслений давній час. Ця частина інформації не має ніякого джерельного значення і повинна розглядатись з точки зору історіографії та історії суспільної думки.

8. Для конкретного окреслення зазначених частин може бути доцільним встановлення історії тексту записів окремих родів і виділення найдавнішого ядра відомостей.