Географічні назви

Микола Жарких

Розглянемо географічні назви, представлені у Рогозькому літописці (повторяю – тільки в частині за 1355 – 1374 роки), і подивимось, про що вони говорять. Для менше відомих назв у таблиці подано посилання на Вікіпедію, невідомі назви відзначено знаком (?).

1. Найкраще, на мою думку, підходить у Рамешківському районі Тверської області, яка лежить якраз на півдорозі від Твері (70 км) до Кашина (50 км).

2. Згідно В. А. Кучкіна, ця назва могла стосуватись пізнішого села Сари, яке знаходилось на лівому березі р. Сура више [Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIV вв. – М.: Наука, 1984, с. 228].

Якщо згрупувати назви за належністю до земля / князівства, нерівномірність розподілу уваги стане ще очевиднішою:

Розподіл назв Рогозького літописця за князівствами

Картосхема розподілу назв Рогозького літописця за князівствами (креслення Дмитра Вормана)

Всі назви, згадані в цій частині РогЛ, можна поділити на дві групи. До першої належать «зовнішні» назви – 19 об’єктів (22 %), 136 згадок (23 %). 78 % об’єктів та їх згадок належать до прямокутника, який охоплює великоруські землі.

Загальна картосхема географічних назв Рогозького літописця

Числа відповідають номерам об’єктів у таблиці

Із цих зовнішніх назв дві стосуються сусідів Великорусії – це Литва та Орда (разом 105 згадок, 18 %), причому назва «Орда» має не так географічне, як політичне значення. Коли літописець писав «князь поїхав до Орди», він мав на увазі не прогулянку степами, а зустріч з царем; тобто Орда – це царська ставка, центр політичної влади. В Орді РогЛ знає тільки 4 міста (Сарай – Бездеж – Болгар – Жукотин). Чи назва Орнач стосується міста, чи області – не ясно.

Так само в Литві РогЛ знає тільки місто Ковно (але не згадує про Вільно); у непрямий спосіб, через титули князів, згадані Полоцьк та Друцьк.

Решта «зовнішніх» назв – це області або столиці патріархатів (Александрія – Антіохія – Єрусалим – Царгород). Тобто ніякої детальної топографії цих земель Рогозький літописець не знав і не відобразив.

Картосхема географічних назв Великоросії у Рогозькому літописці (креслення Дмитра Вормана)

Стрілки – воєнні дії (з позначенням років)

Зовсім інша ситуація із назвами Великоросії. Назв областей тут немає зовсім, натомість представлені назви міст, сіл і річок (часом досить малих). Крайніми пунктами на південному заході виступають Смоленськ, Мстиславль і Брянськ. Далі на захід і на південь, на землях сучасних Білорусії та України, РогЛ не знає ніяких об’єктів. Це нам треба запам’ятати на майбутнє.

Із загального прямокутника, який має на півночі Вологду, на сході – Курмиш на ріці Сурі, на півдні – Новосиль і на заході – Ізборськ, можна виділити центральну частину площею приблизно в ¼ цього прямокутника. Ця частина обмежена Весьєгонськом на півночі, Переславлем-Залеським на сході, Любутськом (Калугою) на півдні і Ржевом на заході. Центр такого меншого прямокутника лежить біля Конаково на Волзі – якраз на півдорозі від Твері до Москви. Оце і є область географічної компетентності РогЛ, і ми бачимо, що саме тут зосереджена переважна кількість воєнних походів, згаданих в РогЛ.

Висновок з цього аналізу простий – всі маловідомі або мало зрозумілі назви в РогЛ відносяться до дрібних об’єктів із окресленої нами найвужчої області.

До таких назв відноситься Хорвач (згідно В. А. Кучкіна, в 16 ст. так звалась волость між Микулином і Погорілим Городищем [Кучкин В. А. Формирование государственной территории Северо-Восточной Руси в X – XIV вв. – М.: Наука, 1984, с. 148]), Родня (це не «наша» Родня при впадінні Росі до Дніпра, а містечко такої ж назви на Волзі, вище Стариці).

Відноситься до цих назв і потрібна нам Синя Вода, яку треба шукати на території Тверського князівства.