Пригоди Альоші Невзглядова під час диктатури
Микола Жарких
Одразу ж після переходу “пєрєстройкі” у розгорнутий наступ (силами десантних частин) на політичному небосхилі міста Глупова зійшла зоря незалежного журналіста Альоші Невзглядова. Приїхав одного разу Альоша у місто Тираспіль висвітлювати терор молдавських буржуазних націоналістів проти придністровських патріотів. Тільки-но БТР з Альошею на борту під’їхав до будинку з таблицею “Комитет национального безопасности” (останнє слово, певно, не встигли перемалювати) і весь екіпаж увійшов до будинку, з-за рогу з’явився якийсь екстреміст з фауст-патроном і – “бабах!” БТР загорівся, і тільки дивом Альоша і його супутники не постраждали.
Іншим разом приїхав Альоша висвітлювати непохитну відданість радянського народу Криму ідеям соціалістичного вибору. І тільки він вийшов з вагона поїзда на симферопольському вокзалі, як екстремісти висадили міст, через який Невзглядов проїхав щойно півгодини тому. І знову тільки завдяки щасливому випадку він не постраждав.
Ще іншим разом приїхав Невзглядов показувати конструктивну роботу “Союза новороссийских патриотов” по оновленню радянської федерації. І тільки він зійшов з пароплава на одеський причал, як з глибин акваторії одеського перта виплив підводний човен, на палубу вийшов невідомий екстреміст і кинув ручну гранату у пароплав. Човен безслідно зник, пароплав затонув, а Невзглядов знову тільки випадково врятувався від чергового замаху противників монархізму і незалежної журналістики.
І таким чином, завершивши своє дуже небезпечне турне по місцях найбільшого загострення національно-російських відносин, національно-російський герой Альоша Невзглядов повертався у свій рідний Глупов. І тут…
Двадцять років по глуповській вулиці, де жив Альоша, текла брудна вода із зіпсованого каналізаційного колодязя. І всі двадцять років відповідальний за ремонт каналізації Вася, розкорковуючи чергову пляшку горілки, повторював : “Оце сьогодні остання пляшка – і завтра за ремонт”. Під цю примовку пройшли періоди застою, прискорення, перебудови і, можливо, пройшов би і період диктатури, якби за два дні до повернення Невзглядова погляд Васі не впав на плакат “Водка – яд !” Вася так перейнявся цією ідеєю, що відставив чергову пляшку і пішов відкривати люк, з якого вже двадцять років текла брудна вода. Відкривши його, він вирішив, що все інше зробить завтра.
Альоша Невзглядов нічого про ці радикальні зміни у Васиній душі не знав – і на підходу до свого будинку провалився у каналізаційний люк і захлинувся брудною водою, бо колодязь був нівроку глибоченький. Так на свойому бойовому посту загинув відважний незалежний журналіст Альоша Невзглядов, що дивом уцілів під час двадцяти семи замахів проти нього. Посмертно йому надали звання Героя Совєтського Союзу. Він був останній герой Советського Союзу.
11 лютого 1991 р.
Опубліковано: Ситуація (Київ), 1991 р., випуск 0, с. 4. Підпис: Док Зарков.