Лаврентій Крщонович (1691 р.)
Микола Жарких
В 1691 р. в Чернігові було надруковано «Молитвослов», написаний ігуменом чернігівського Троїцького монастиря Лаврентієм Крщоновичем. Друге видання цієї книги вийшло також у Чернігові в 1697 р. Цей молитвослов містить три акафісти, другий з яких присвячено св. Варварі [Борисенко К.Г. . – Збірник Харківського історико-філологічного товариства, 2006. – Т. 12. – С. 51 – 58]. Цей акафіст поки що ніде не передрукований, а цитати з цього у статті Борисенко невиразні, так що ми не можемо сказати, чи містив цей акафіст, окрім славословій, також історичні дані, і чи мав він вплив на наступні твори, зокрема, на акафіст Й.Кроковського.
Для нас важливо, що це – перша друкована пам’ятка зі славословіями на честь св. Варвари, яка до нас дійшла. Синаксар і житіє, які бачив Павло Халебський, здається, до нас не дійшли, принаймні не згадуються в науковій літературі. Укладання, а тим більше друкування такого тексту свідчило, що церковна влада почала визнавати правдивість пропагованих Софоновичем мощів.
Існує також «Повесть правдивая о киевском монастырѣ святого Михаила Золотоверхого и о создателѣ церкви в нем золотоверхой, и о мощех святой великомученицы Варвары». В кінці ця повість має приписку про пожертвування прилуцьким полковником Лазарем Горленком в 1697 р. багато прикрашеної ікони ікони Богородиці (мабуть, у Густинський монастир; зауважу при цій нагоді, що Л. Горленко загинув ще у 1687 році).
Ця повість міститься у збірнику 3-ї чверті 18 ст., головна окраса якого – список Густинського літопису, переписаний Михайлом Лосицьким в 1670 р. [Полное собрание русских летописей. Т. 40. Густынская летопись. – Спб.: Д. Буланин, 2003 г., с. 4 – 5]
Коли ця повість буде опублікована, вона має доповнити намальовану тут картину розвитку цього літературного сюжету.
Підкреслю, що автор повісті наразі не відомий і це доповнення розміщено на сторінці про Л. Крщоновича тільки тому, що ця сторінка дуже коротенька :-)
Доповнено 4 лютого 2015 р.