Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Автономна республіка Крим

М.І.Жарких

Ні Степана Руданського, ані Ізмаїла Гаспринського…

Назва Реєстр
2001 р.
Реєстр
2009 р.
Зауваження Оцінка
Археологічний комплекс "Неаполь Скіфський" скіфська культура 9 ст. до н.е. – 4 ст. помилкова дата : потрібно 3 ст. до н.е. – 4 ст. –2
Археологічний комплекс "Сторожеве укріплення Фуна" раннє та розвинуте середньовіччя 9 – 13 ст. помилкова дата : потрібно 15 ст. –2
Археологічний комплекс "Алустон" раннє, розвинуте та пізнє середньовіччя 5 – 9, 9 – 13, 14 – 18 ст. помилкова дата : потрібно 6 – 15 ст. –2
Будівля театру імені О.С. Пушкіна в Євпаторії 1908 – 1910 рр. 1908 – 1910 рр. помилкова класифікація; помилковий ранг –5
Театральні споруди кінця 19 – початку 20 ст. збереглися в багатьох містах України і нині здебільшого використовуються за прямим призначенням. Це не підстава для визнання за ними національного значення. З євпаторійським театром ніяких історій не зв’язано (виступи відомих артистів – не підстава, бо театр на те й є театром, щоб в ньому артисти виступали) Отже – пам’ятка місцевого значення, і то архітектури, а не історії.
Братська могила жертв фашистського терору в Євпаторії 1942 рік 1941 – 1942 рр. 0
Меморіальний комплекс "Аджимушкай" 1982 рік 1903-1907, 1919, 1941 – 1944, 1982 рр. помилкова назва; помилкова дата –4
1. Слова «меморіальний комплекс» не можуть бути назвою пам’ятки самі по собі, без вказівки на подію, меморію (тобто пам’ять) про котру цей комплекс має берегти. Більш відповідна назва : «Аджимушкайські каменоломні – місце героїчної оборони радянських військ проти німців у травні – жовтні 1942 р., і меморіальний комплекс, споруджений в 1982 р.»
2. Що за історія була там у 1903 – 1907 роках – невідомо; що було в 1919 році – теж невідомо; в 1941, 1942 і 1944 роках боїв там не було. Видно намагання поліпшити абсурдну дату реєстру 2001 року, але воно невдале.
Археологічний комплекс "Стародавнє місто Тірітака" античність, раннє середньовіччя 9 – 4 ст. до н.е., 5 – 17 ст. помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 4 ст. –2
Археологічний комплекс "Стародавнє місто Мірмекій" античність 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 3 ст. –2
Археологічний комплекс "Стародавнє місто Німфей" античність 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 3 ст. –2
Поселення "Кам'янка" (Керч) епоха середньої бронзи 2 тис. до н.е. – 10 ст. помилкова дата : потрібно 15 – 14 ст. до н.е. –2
Архітектурно-археологічний комплекс "Стародавнє місто Пантікапей" + 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 6 ст. до н.е. – 5 ст. –2
Обеліск Слави (гора Мітрідат в Керчі) 1944 рік 1944 рік невдала назва –1
Більш відповідна назва – «Обеліск слави радянських воїнів – визволителів Керчі від гітлерівців у 1943 – 1944 рр., споруджений в 1944 р.»
Місце поховання бійців та пам'ятний знак на честь 3-х штурмів Перекопу +
Антична Феодосія і середньовічна Каффа +
Будинок, у якому жив художник І.К. Айвазовський (Феодосія) середина XIX століття 1845-1892 рр. помилкова дата : потрібно 1845 – 1900 рр. –2
Могила художника І.К. Айвазовського 1900 рік 1900 рік 0
Археологічний комплекс "Фортеця Харакс" (смт Гаспра, мис Ай-Тодор) римський час 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 1 – 3 ст. –2
Будинок, у якому жив поет О.С. Пушкін (смт Гурзуф) кінець XVIII – початок XIX століття кінець XVIII – початок XIX століття невдала назва; помилкова дата –3
1. Більш відповідна назва : «Будинок, споруджений в 1808 – 1811 р., в якому у серпні – вересні 1820 р. жив поет О.С.Пушкін».
2. Звідси й дата пам’ятки. Ані в кінці 18 ст., ані на початку 19 ст. цього будинку ще не було; Пушкін в цей час жив в інших місцях.
Лівадійський палац Лівадійський палацовий комплекс, де відбулася Кримська (Ялтинська) конференція (19 – поч. 20 ст.) Лівадій-ський палацовий комплекс (19 – поч. 20 ст.) невдала назва; помилкова дата –3
1. Більш відповідна назва : «Лівадійський палац, споруджений в 1910 – 1911 рр. для російського імператора Миколи II, в якому в лютому 1945 р. відбулася Ялтинська конференція керівників держав антигітлерівської коаліції – СРСР (Й.В.Сталін), США (Ф.Д.Рузвельт) і Англії (У.Черчіль)».
2. Ялтинська конференція, яка встановила новий світовий порядок після закінчення 2-ї світової війни – подія навіть не національного, а всесвітньо-історичного значення. Це рідкісний випадок (а для України навіть унікальний). Вважаю, що згадку про конференцію викреслили даремно.
Будинок, у якому жив письменник А.П. Чехов кінець XIX – початок XX століття 1899-1904 рр. 0
Комплекс пам'яток Чуфут-Кале +
Державний історико-культурний заповідник у м. Бахчисараї +
Комплекс Успенського печерного монастиря (Бахчисарай) пам’ятка археології (раннє, розвинуте та пізнє середньовіччя) пам’ятка археології (6 – 9, 9 – 13, 14 – 17 ст.) помилкова дата; помилкова класифікація –4
1. Ю.М.Могаричов у своїй найновішій оглядовій праці вказує, що цей печерний монастир засновано в 15 ст.
2. З приводу віднесення монастиря до розряду пам’яток археології можна тільки повторити те, що вже писалось з приводу Георгіївського Балаклавського монастиря : чому цей діючий монастир з розвиненим архітектурним ансамблем старих і нових споруд віднесено до пам’яток археології – ніякому раціональному поясненню не піддається («А мне что дело, / что не дело, – / подписано, и с плеч долой». Як видно, свині з часів Грибоєдова не дуже-то змінились). Це, безперечно, пам’ятка архітектури.
Мангуп: поселення, фортеця +
Городище і могильник Ески-Кермен +
Археологічний комплекс "Сюренська фортеця" раннє та розвинуте середньовіччя 9 – 13 ст. помилкова дата –2
1. Ю.М.Могаричов у своїй найновішій оглядовій праці вказує, що фортеця заснована перед 10 ст., але коли саме – поки що не встановлено. Припинила існування в 1475 р.
Печерний монастир Челтер-Коба +
У реєстрі 2001 р. Сюрень і Челтер-Коба вважались однією комплексною пам’яткою (хоч це питання спірне). В реєстрі 2009 р. занотовано комплекс Сюрень (без розкриття складових частин), тому невідомо, чи входить до нього Челтер-Коба, чи ні. Я розумію так, як написано : нема назви Челтер-Коба – нема й пам’ятки.
Археологічний комплекс "Усть-Альмінський": городище і некрополь ранній залізний вік 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 3 ст. до н.е. – 3 ст. –2
Комплекс пам'яток на горі Бакла +
Археологічний комплекс на плато Ак-Кая (Білогірський район) палеоліт, мезоліт 1.5 млн. – 10 тис. р. до н.е., 2 тис. – 10 ст. до н.е., 9 – 4 ст. до н.е., 5 – 17 ст. помилкова дата –2
Найдавніші пам’ятки цього комплексу датуються мустьєрським часом, тобто 100 – 40 тис. років тому. Де ж тут 1.5 млн. ?
Історико-культурний заповідник "Старий Крим" +
Братська могила воїнів – учасників Севастопольської оборони 1854 – 1855 рр. у с.Перекоп +
Археологічний комплекс "Ілурат" античність 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 1 – 3 ст. –2
Археологічний комплекс "Кіммерик" ранній залізний вік 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата –2
Пам’ятка тришарова : 6 – 4 ст. до н.е., 1 – 3 та 8 – 10 ст.
Скіфське городище "Кермен-Кир" скіфська культура 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 3 ст. до н.е. – поч. н.е. –2
Архітектурно-історичний заповідник "Судацька фортеця" +
Будинок, у якому жив поет і художник М.О. Волошин (Коктебель) початок XX століття початок XX століття помилкова дата : треба 1902 – 1932 рр. –2
Могила поета і художника М.О. Волошина (Коктебель) + + 0
Археологічний комплекс "Караул-Оба" епоха пізньої бронзи, раннє середньовіччя 2 тис. до н.е. – 10 ст., 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : треба 7 – 6 ст. до н.е. –2
Республіканський історико-археологічний заповідник "Калос Лімен" +
Могила живописця-баталіста М.С. Самокиша (Симферополь) + 0
Могила письменника С.М. Сергеєва-Ценського (Алушта) + помилковий ранг : це пам’ятка місцевого значення –3
Багатошарове городище "Чайка" (біля Євпаторії) 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : треба 4 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. –2
Античне городище "Парфеній" (Керч, мікрорайон Сіпягіно) 9 – 4 ст. до н.е. помилкова прив’язка; помилкова дата; помилковий ранг –6
1. Немає в Керчі мікрорайону Сіпягіно, є – Синягино.
2. Поблизу розташовані два античних городища, одне з яких вважається Парфенієм, а друге – Порфмієм. Серед науковців немає одностайності в питанні – яке саме з городищ як називалось.
3. Городище Парфеній датується 6 ст. до н.е. – 5 ст (якщо це «наш» Парфеній). Через цю плутанину облікових даних слід віднести пам’ятку до розряду місцевих.
Античний земляний склеп (Керч, вул. 1 Нагорна, 29) 9 – 4 ст. до н.е. невдала назва; помилкова дата –3
1. Античних земляних склепів у Керчі відкрито біля 40, тому більш відповідною була б назва «Античний земляний склеп 1891 р.» (йдеться саме про нього).
2. Цей склеп споруджено в 1 ст. до н.е. – 1 ст. н.е. Промахнулися укладачі списку на 800 років.
Античний кам'яний склеп – "Склеп Деметри" (Керч) 9 – 4 ст. до н.е. помилкова дата : потрібно 1 ст. н.е. –2
Давньоруське городище літописного міста Корчів 9 – 13 ст. фантом –10
1. Слід знати, що назва «Корчев» у давньоруських літописах не зустрічається, тому називати цей об’єкт «літописним містом» не випадає.
2. Всі твердження про входження Корчева до складу Давньої Русі є наслідком ампліфікації напису на Тмутороканському камені 1068 року. Тому називати цей об’єкт «давньоруським» також не випадає.
3. Реальне середньовічне городище, відмічене мурованою церквою св.Іоана Предтечі (яка, зауважу в дужках, не числиться пам’яткою національного значення), досліджено дуже слабо і в узагальнюючих працях з археології середньовічного Криму взагалі не згадується.
4. Церква св.Іоана Предтечі – єдине реальне свідчення існування міста – датується різними дослідниками від 8 до 14 ст.; відповідно так само непевно й розпливчасто датується і городище, центром якого була церква.
5. Висновки : церква св.Іоана Предтечі – пам’ятка архітектури, яка безумовно заслуговує на національне значення; городище – пам’ятка археології місцевого значення; «давньоруське городище літописного міста Корчів» – це чистої води фантом.
Комплекс споруд Керченської фортеці пам’ятка історії, науки і техніки (19 ст.) помилкова класифікація; помилковий ранг –5
1. Фортеця не зробила жодного пострілу по ворогу. Яка з неї пам’ятка історії ?
2. А яка в цій фортеці була наука, що її проголошено «пам’яткою науки» ? Хтось синтезував трансуранові елементи – це було десь, але не тут. Ще хтось відкрив надпровідність – і це було не тут. Ще хтось розшифрував структуру білка – але й це було не тут. То якій науці це пам’ятка ?
3. А яка в цій фортеці була техніка, що її проголошено «пам’яткою техніки» ? Хтось винайшов парову машину – але не тут. Хтось підняв у небо літак – знов не тут. Ще хтось запустив космічну експедицію на Місяць – але вона стартувала з космодрому Канаверал, це досить далеко від Керчі. То якій техніці це пам’ятка ?
5. Висновки : фортеця є пам’яткою фортифікації місцевого значення.
Фортеця "Кутлак" 2 пол. 1 ст. до н.е. 0

Короткі підсумки

1. Склад реєстру по Криму оновився досить істотно : в 2001 році було 40 пам’яток, з них викреслено 12 пам’яток і додано 9 нових (з них один фантом); отже, в 2009 році лишилось 37 пам’яток. Відсоток оновлення списку = (12 + 9) / 40 = 52.5 %.

2. З цих 37 пам’яток лише 7 пам’яток оцінені найвищою можливою оцінкою – 0; решта 30 пам’яток назбирали 87 штрафних балів, в середньому 2.35 штрафних балів на пам’ятку.

Штрафні бали виставлялись за такі недоліки :

невдала назва – 4 рази

помилкова назва – 1 раз

помилкова прив’язка – 1 раз

формальна дата – немає

помилкова дата – 24 рази

помилкова класифікація – 3 рази

помилковий ранг – 4 рази

лже-пам’ятка – 1 раз

3. Найбільша проблема для укладачів кримського реєстру – це датування пам’яток. Правильні дати зустрічаються тут чисто випадково, мабуть, через недогляд не встигли змінити їх на якісь помилкові.

4. Ідейна спрямованість реєстру визначається повною відсутністю пам’яток кримських татар. В 2001 році під охороною держави числились заповідники у Бахчисараї та Старому Криму. Тепер кабінет директора Бахчисарайського заповідника і сейф у бухгалтерії Старокримського заповідника більше не є пам’ятками національного значення, але разом з ними зникли й пам’ятки татар.

5. Комерційно-бізнесова спрямованість реєстру визначається систематичним викреслюванням з числа пам’яток національного значення городищ на столових горах (так званих «печерних міст»). «На поток і розграбленіє» виставлено такі надзвичайно показові городища, як Мангуп (90 га), Ескі-Кермен (8.5 га), Чуфут-Кале (46 га). Залишилося у списку тільки маленьке городище Сюйрен (1.7 га) – до нього, мабуть, ніякі бізнес-плани ще не дійшли.

6. Ще один великий недолік реєстру пов’язано із заповідниками. Заповідники, як організаційні структури, з реєстру виключили (і це правильно), але пам’ятки, котрими опікувались заповідники, до реєстру не включили (і це неправильно). В результаті Бахчисарай і Судак випали з числа пам’яток національного значення разом з київською Софією і Києво-Печерською лаврою.

Що ж, це посильний внесок наших пам’яткоохоронців-державників у справу номінації Судацької фортеці до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Там в анкеті пам’ятки якраз першим пунктом стоїть : «Що держава-учасниця робить для охорони цієї пам’ятки ?» І як його відповідати ? Сказати «Нічого не робить» – це не зовсім точно; якби держава з 2001 року нічого не робила, то статус пам’ятки лишився б таким, як був. Сказати «Сприяє нищенню» – по-перше, не патріотично, по-друге, теж неточно (цим реєстром держава не заохочує нищити пам’ятки, вона просто не звертає на них уваги).

Нехай собі добрі люди викручуються, як знають. «От не лізли б у те ЮНЕСКО – і жилося б спокійніше».

30 листопада 2009 р.