Браслав у Білорусії

Микола Жарких

У географічному покажчику до 3-ї та 4-ї книг Литовської метрики [РИБ, 1910 г., т. 27] є немало згадок про «Браслав», при цьому віленські писарі не відрізняли «нашого» Брацлава (Б-2) від Браслава (Б-1) на півночі Білорусії. Останнього стосуються такі записи:

(1) «Доброгосту Нарибутовичу 14 коп с корчом в Браславли» [LM 3, стб. 186]. В сусідніх записах згадано корчми Мокшокгольські (Мойшогола, у 25 км на північний захід від Вільнюса) та Вількомирські.

(2) «Пану Доброгосту Нарибутовичу 14 коп с корчом Браславских, а 10 коп з мыта Смоленского» [стб. 250]. В сусідніх записах згадано Ейшишки, Вількомір.

(3) «Станьку 3 копы с корчом Утенских; ему ж рубль з вин в Браславли… Коледе 2 копе с корчом Лидских, а рубль з выны в Браславли» [стб. 194].

(4) «Мацку Войниловичу 3 рубли грошей у Браславли, у пана Ивана Ильинича» [стб. 208]. В сусідніх записах згадано Ейшишки, Троки.

(5) «Ивашку Фоминичу 2 рубли в Макове, а рубль в Браславе» [стб. 210]. В попередніх записах згадано Дорсунішки, Кершмонти.

(6) «Немири водному 4 копы с корчом Браславских, а 5 коп з мыта в Ковне» [стб. 258]. В сусідніх записах згадано Більськ, Берестя.

(7) «Івашку Кривцу 10 коп с корчом Браславских, а 10 з мыта Смоленского» [стб. 262]. В сусідніх записах згадано Василишки, Вовковийськ.

(8) «Лошаку 2 копе с корчом у Высоком Дворе, а 2 рубли з вины в Браславли, в пана Юря Зеновъевича» [стб. 267]. В сусідніх записах згадано Слонім, Оліта, Ошмяни.

(9) «Осану Озызковичу 7 коп грошей с корчом у Браславли, а 3 копы з мыта в Ковне, а 2 бочки соли там жо, а 12 бочок ржи в Городне» [стб. 271].

(10) «Пану Григору Остиковичу 15 коп грошей с корчом Браславских в пана Юря Зеновъевича, а 3 рубли з вины тамо ж» [стб. 306].

(11) 26.11.1498 р. Привілей пану Юрю Зеновевичу на дворища и огород в месте Браславском [LM 4, № 180, стб. 708 – 709]. В документі він названий намісником браславським.

(12) Привілей князю Тимофію Капусті на маєтки в Брянському повіті – дано 11.09.1498 р. в Браславлі [№ 216, стб. 768 – 770].

(13) Фундуш для костелу богоматері у Браславі – дано у Браславі 20.10.1500 р. [№ 237, стб. 806 – 809].

Довести, що всі ці записи стосуються білоруського Браслава, можна з точністю майже математичною.

Для цього треба почати з привілею (13). В ньому сказано, що церкву у Браславі заснував віленський воєвода Монивид за князя Вітовта. справді був віленським воєводою в 1413 – 1422 рр., тобто за князювання Вітовта, тут все збігається. І от Монивид надав тій церкві серед іншого ще й десятину з двірця Дрисвятського.

– нині маленьке село на східному березі , котре знаходиться на границі Білорусії з Литвою. Це село лежить у 25 км на захід від Браслава і в 134 км на північний схід від Вільнюса. Можна не мати сумніву, що село входило до складу Віленського воєводства і Монивид як воєвода міг розпоряджатись там. Брацлав на Бозі лежить у 750 км на південь від Браслава білоруського, і ніякою мірою у Віленське воєводство не входив.

Серед інших надань Монивида згадано – всього за 1.5 км на схід від Браслава, а також інші озера, котрі охочі так само можуть шукати довкола Браслава (озер там дуже багато).

Отже, топонімія надання (13) однозначно вказує на білоруський Браслав.

Далі, в цьому ж документі зазначено, що недавно, за браславського намісника Юрія Зеновича, ця церква згоріла (через це і виник привілей-підтвердження). Виходить, Юрій Зенович був намісником у білоруському Браславі. Тепер ми не маємо сумніву, у якому Браславі пан Юрій мав дворище та огород (11) – авжеж, у білоруському.

Із цього випливає, що документи (8, 10), в яких Браслав виступає в парі із цим паном Юрієм, також стосуються міста в Білорусії.

Дуже подібним за формою є запис (4), в якому гроші в Браславі має виплатити пан . Про нього відомо відносно багато, його служба проходила у Вітебську, Дорогичині та Смоленську. Земельна власність його також знаходилась на півночі та заході сучасної Білорусії. Ніщо не говорить про його зв’язки з територією сучасної України. Тому можна думати, що запис (4) свідчить про те, що І. Іллінич був намісником у Браславі Б-1, але недовгий час, і про це не залишилось інших даних.

Наступна група документів стосується надань у різних місцях для однієї особи. Я припускаю, що ці місця були недалеко одне від одного. Порівняльна таблиця виглядає так:

З неї видно, що віддаль від упевнено локалізованих міст до Б-1 принаймні удвічі менша за віддаль до Б-2. На цій підставі всі зазначені записи слід відносити до Б-1.

Наступна група записів не містить ніяких додаткових вказівок щодо розташування Браслава, але такі вказівки є в сусідніх записах, які йдуть перед та після записів про Браслав. Я думаю, що управителі великого князя, перебираючи можливі джерела доходів, з яких належать виплати, керувались географічною близькістю. В наступній таблиці ми спочатку розглянемо такі записи, які на підставі попередніх міркувань уже віднесли до Б-1, а далі й решту записів.

Таким чином, ідея, що сусідні записи відносяться до місць, виразно ближчих до Б-1, ніж до Б-2, підтверджується для всіх записів, окрім (6). Тому запис (1) також відноситься до Б-1, а інші записи отримують певне підсилення прив’язки саме до Б-1.

Бачимо, що Браслав Б-1 виступає в цих записах як значне місто, де є костел і пробощ, де перебуває намісник великого князя, діє суд, який збирає судові оплати (вини), де є корчми, котрі приносять дохід, і з цих надходжень можна нагороджувати слуг великого князя.

Нічого подібного для цього часу ми не бачимо в Брацлаві Б-2.