Пролог

Микола Жарких

Микола Жарких

Притокою для нашого водевілю є дві рецензії Я. В. Пилипчука на дві мої статті – про Синю Воду і про Ворсклу. Оскільки рецензій на мене не було багато, то природно, що я зрадів:

…На перепутье

И просфоре железной будет рад

Калика перехожий…

Я їх умістив у п’єсу повністю, не проминувши ані титли, ніже тії коми (тільки у списку літератури веб-адреси поміняв на HTML hyperlinks. Нагадаю, дія відбувається у 2017 році, і навіть автори водевілів мусять пристосовуватись до нових реалій). Отже, текст російською мовою, виділений кольором:

Вот так.

– належить шановному рецензентові (скорочено – Р.). Всі інші персонажі подають свої репліки українською мовою. Тим-то наш водевіль і зветься українсько-російським: ті, хто здатен відрізнити російську мову від української, легко розберуть, що говорив Р., а що – всі інші.

Значну допомогу мені подають мої друзі – Волна-стремительным-домкратом, скорочено ВСД, та Вивчайте-матеріальну-частину – скорочено ВМЧ…

Сидір Павлів

А хіба можуть бути такі персонажі як Вивчайте-матеріальну-частину?

Павло Сидорів

Ну, в Арістофана такого не було… І в Мольєра не було. Та й у Карпенка-Карого не було. Але ж усі вони писали комедії – не водевілі. У водевілях може траплятись багато чого такого, що в академічних комедіях не допускається.

Микола Жарких

(продовжує)

ВМЧ завжди втручається, де треба просто уважно перечитати те, що я написав. Є такий анекдот: коли Вільям Фолкнер надрукував свій роман «Галас і шаленство» (The Sound and the Fury), зіритований читач йому написав: «Прочитав ваш роман чотири рази і нічого не зрозумів». Фолкнер (за анекдотом) мав йому відповісти: «Прочитайте уп’яте». Оце саме я раджу моїм рецензентам – прочитайте уп’яте.

Далі, в тексті пана Р. пороблено виділення:

– червоним тлом – фактичні помилки в тексті Р., переважно – граматичні;

– жовтим тлом – фрагменти, яких буде стосуватись поданий нижче коментар;

– фіолетовим тлом – мої положення, перебріхані у Р. (подекуди до приписування мені протилежного тому, що я писав насправді). Постійна притока для втручання ВМЧ, скажу одразу. Якби хто перечитав мої статті ще і ще раз, більшість із цих фрагментів відпала би сама собою й не потрапила б до нашого водевілю.

Отже, починаємо!