Типи об’єктів
Микола Жарких
, що москалі, подивившись картину Іллі Репіна «Хресний хід у Курській губернії», зібрались прогнати українські війська своїм хресним ходом. Якщо це жарт – то дуже дотепний, але якщо ні… В будь-якому випадку – «Правильной дорогой идёте, товарищи!» (12 серпня 2024 р. о 7:52).
Об’єкти, записані в СРГ, можна поділити не тільки на класи вірогідності локалізації, але й на типи за значенням самих об’єктів. Можна виділити наступні типи й підтипи:
Водні об’єкти (гідрографія):
– моря; не назване на ім’я море (Чорне) згадано в СРГ двічі – в «Болгарській» групі (14) та в «Молдавській» групі (19); заради скорочення наступної таблиці не робимо із морів окремого стовпчика;
– озера; вони також згадуються в СРГ зрідка – Біле озеро (360) в «Муромській» групі, не назване на ім’я озеро у Тракаї (195, «Литовська» група) та Ільмень (402) в «Новгородській»; із них теж не робимо стовпчика;
– ріки (Р);
Об’єкти суходолу (орографія):
– землі / території (З);
– гори; вони згадані в СРГ один раз у «Молдавській» групі (27); із них теж не робимо стовпчика;
– урочища (У);
Об’єкти заселення (ойкографія?):
– городи, укріплення яких явно відзначені в СРГ (Г-1);
– городи, укріплення яких в СРГ не згадані, але є підстави припускати їх існування (Г-2);
– неукріплені поселення (П);
– церкви та інші релігійні об’єкти; Маємо 6 згадок таких об’єктів. Заради них теж не варто заводити окремий стовпчик в таблиці.
Отже, якщо з городами першого сорту (Г-1) немає ніяких проблем, то для віднесення назви до розряду городів другого сорту (Г-2) потрібно шукати підстави. Підставою я вважаю наявність хоча б однієї з наступних ознак:
– присутність компонента город у назві (за винятком городища);
– пряме іменування поселення городом в тексті джерел;
– згадки про облоги / штурми, котрі непрямо засвідчують існування укріплень (але просту згадку, що якийсь загін узяв якесь поселення, не слід вважати за вказівку на укріплення);
– згадки про постійне перебування князів, також князівські прізвища, утворені від назви поселення;
– згадки про муровані церкви, котрі у непрямий спосіб засвідчують визначний статус поселення.
Чисто археологічні дані (наявність / відсутність городищ) не враховуються.
Підрахунок об’єктів різних типів дав наступну таблицю:
| Тип | Р | З | У | Г-1 | Г-2 | П | Разом | Г-1 + Г-2, % |
| «Болгарська» | 4 | 1 | 0 | 1 | 5 | 4 | 15 | 40 |
| «Молдавська» | 6 | 2 | 1 | 0 | 3 | 9 | 21 | 14 |
| «Подільська» | 0 | 0 | 1 | 0 | 6 | 4 | 11 | 55 |
| «Іпатіївська» | 6 | 1 | 1 | 1 | 14 | 6 | 29 | 52 |
| «Сіверська» | 2 | 0 | 0 | 0 | 5 | 0 | 7 | 71 |
| «Дніпровсько-лівобережна» | 6 | 0 | 15 | 0 | 1 | 2 | 24 | 4 |
| «Дніпровсько-Прип’ятська» | 2 | 0 | 0 | 0 | 4 | 17 | 23 | 17 |
| «Волинсько-Галицька» | 7 | 1 | 2 | 0 | 17 | 8 | 35 | 49 |
| «Хаотична» | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 2 | 4 | 50 |
| «Литовська» | 9 | 1 | 2 | 8 | 18 | 8 | 46 | 57 |
| «Торопецько-Єрусалимська» | 6 | 0 | 23 | 1 | 11 | 12 | 53 | 23 |
| «Смоленська» | 3 | 0 | 3 | 0 | 4 | 1 | 11 | 36 |
| «Рязанська» | 3 | 0 | 3 | 0 | 7 | 6 | 19 | 37 |
| «Бобруйська» | 3 | 0 | 6 | 0 | 2 | 5 | 16 | 13 |
| «Муромська» | 5 | 3 | 2 | 0 | 15 | 6 | 31 | 48 |
| «Владимирська» | 2 | 0 | 0 | 1 | 12 | 2 | 17 | 76 |
| «Одоєвська» | 0 | 0 | 0 | 0 | 2 | 0 | 2 | 100 |
| «Верейська» | 1 | 2 | 0 | 0 | 2 | 1 | 6 | 33 |
| «Новгородська» | 6 | 2 | 1 | 4 | 11 | 5 | 29 | 52 |
| «Псковська» | 0 | 0 | 0 | 3 | 6 | 1 | 10 | 90 |
| Разом | 71 | 13 | 60 | 19 | 147 | 99 | 409 | 41 |
Отже, справжні городи становлять меншість об’єктів у СРГ – 41 %. Виділяємо в таблиці півжирним групи, у яких відсоток городів вищий за середній. Знову, як і в таблиці класів, маємо 11 груп з показником, вищим за середній, і знову бачимо чергування груп із вищим відсотком городів із групами з нижчим їх відсотком, що свідчить про неоднорідність складу СРГ і до певної міри об’єктивний характер виділених груп.
Загальний рахунок об’єктів різних типів можна представити у вигляді наступної діаграми:
Розподіл об’єктів СРГ за типами