Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Військова служба

Микола Жарких

1. П. Куліш в некролозі В. Забіли (1869) зазначив, що останній «служив колись у гусарах чи кірасирах» [ВЗ, с. 114]. Хоча від часу знайомства Куліша із Забілою (1840-і рр.) минуло не більше 30 років (близькі спогади, за нашою класифікацією), Куліш не міг з певністю вказати рід військ.

Те саме Куліш повторив у передмові до збірника «Хуторна поезія» (1882): «шурхнув у військове товариство, в кірасири, здається» [ВЗ, с. 115].

2. Б. Д. Грінченко у своїй замітці (1895) писав: «Після [гімназії пішов] у воєнну службу, у гусари, де дослужив до майора» [ВЗ, с. 140]. Звідки узявся чин майора – невідомо, це слід вважати легендою.

3. В. Мировець (1906) : «Покинувши гімназію, Забіла вступив до військової служби, – служив в гусарах. На службі він одержав чин майора». Назву роду військ він узяв з поезії Забіли, чин майора – чи не зі слів Грінченка, від якого він одержав деякі матеріали про Забілу. Второлегендіє.

4. За В. Модзалевським (1910), військова служба Забіли виглядала так: 18.09.1825 р. – унтер-офіцер Київського драгунського полка; 15.10.1825 р. – юнкер; 16.07.1828 р. – корнет; у 1831 р. брав участь у поході в Польщу; 25.01.1834 р. – звільнений у відставку в чині поручика. В часі його служби полк був переіменований на гусарський.

5. О. Деко (1969, с. 74) вказав те джерело, яким користувався Модзалевський – справу про дворянство В. М. Забіли з архіву Департаменту герольдії (Центральний державний історичний архів СРСР в Ленінграді, ф. 1343, оп. 22, спр. 39). Сама справа тягнулась з 6.10.1838 до 14.10.1858 р., коли Забіла був затверджений у дворянстві.

Основним документом, що містить біографічні відомості, є копія указу про відставку від 12 березня 1835 р., згідно якого В. Забіла поступив на службу в Київський драгунський полк 18.09.1825 р. унтер-офіцером. 15.10.1825 р. він підвищений до юнкера, 16.07.1828 р. – до корнета. 26 і 28.06.1829 р. його полк був на височайшому смотру під Козельцем, а 22.09.1832 р. – на смотру під Москвою. Після походу до Польщі Забіла дістав відпустку – від 13.12.1831 р. строком на 28 днів; але вона була продовжена через хворобу до 3.03.1832 р. (скоро ми побачимо, що хворобу спричинила стріла Амура). Звільнений він був наказом імператора з 25.01.1834 р. за домашніми обставинами – з чином поручика.

Чому імператорського наказу з 25.01.1834 р. було недостатньо, так що довелось видавати ще один наказ від 12.03.1835 року – я пояснити не вмію. Цю справу про дворянство з документами про Забілу варто було би опублікувати.

Слід припустити, що саме під час відпустки В. Забіла познайомився з Любов’ю Михайлівною Білозерською…