15 ст.

Микола Жарких

(2) 1427 р. Записки Йогана Шильтбергера

Йоган Шильтбергер (1381 – 1440?) – німець який потрапив у турецький полон під час Нікопольської битви 1396 р. і понад 30 років провів серед мусульман. Був він і в Криму (в Кафі), і згадав про Кирк-Ор:

Item город Киркьёр (Karckeri), в хорошей стране, именуемой Готфиею (Sudi, Suti), но которую язычники называют Тат (That, Than) [Брун Ф.К. по Европе, Азии и Африке с 1394 по 1427 гг. – Записки Новороссийского университета, 1867 г., т. 1, с. 58 – 59].

О. Л. Бертьє-Делагард слушно зауважив, що країна «Sudi / Suti» – це ніяка не Готія, але Судак, Судацька земля [Бертье-Делагард А. Л. Исследование некоторых недоумённых вопросов средневековья в Крыму. – Известия Таврической учёной архивной комиссии, 1920 г., № 57, с. 126]. У його перекладі цей фрагмент читається так:

Item город Каркери (Karckeri); до нього належить плодоносна область, що зветься Сугдея (Sudi, Suti), яку язичники звуть Тат (That, Than). Її жителі. грецькі християни, виробляють прекрасне вино. Це місто [Сугдея] лежить на Чорному морі [там сам, с. 127].

Шильтбергер цікавився християнськими святинями і записав, що у Херсоні втопили св. Климента. Але ніяких подробиць такого роду про Кирк-Ор він не знав.

(2) 1466 р. Хроніка Яна Длугоша

Польський хроніст Ян Длугош (1415 – 1480) жив у Кракові і працював над своєю «Хронікою» до кінця життя. Описуючи події 1465 року, згадував про приїзд хана Хаджи-Гірея до «сильного городу Керхер (Kercher)» (тобто Кирк-Ор) [Długosz J. Roczniki czyli kroniki sławnego królewstwa Polskiego. – Warszawa: 2009, kn. 12, s. 132], але не подав про нього ніяких подробиць.

(2) 1474 р. Записки Амброджо Контаріні

Венеціанський посол А. Контаріні (1429 – 1499) по дорозі до Персії проїхав через Крим в 1474 р. і згадував про Кирк-Ор, але не записав про нього ніяких подробиць [. – Лг. : Наука, 1971 г., с. 213].

(2) Від 1474 р. Дипломатичне листування Москви і Криму

Московська держава від 4 чв. 15 ст. підтримувала постійні зв’язки з Кримським ханством, кримські книги у фонді Посольського приказу зберегли документи від 1474 р., і ці документи непогано досліджені. Найдавніші документи (1474 – 1521 рр.) опубліковані (Сборник Русского исторического общества, 1884 г., т. 41; 1895 г., т. 95), і в них маємо такі звістки про Кирк-Ор:

[Квітень 1491 р., князь Василь Ромодановський із Криму – великому князю Івану 3-у в Москву] Тут, государю, цар Менглі-Гірей добре здоровий; а осаду розпустив після Великодня, а сам після Великодня в неділю виїхав до Кирк-Ора [Великдень – 3.04.1491 р.; т. 41, с. 111].

[Отримано в Москві в січні 1493 р. Костянтин Заболоцький із Криму – великому князю Івану 3-у] Приїхали, государ, до Орди в Козмодем’янів день, а цар був у Кирк-Орі, а посол королівський був в Орді князь Іван Глинський [день св. Кузьми і Дем’яна – 1 листопада; т. 41, с. 170].

[Отримано в Москві в 1493 р. Костянтин Заболоцький із Криму – великому князю Івану 3-у] Цар, государю, пішов з Кирк-Ора за три тижні до заговіння до м’ясного, а пішов до Києва. А посла литовського Глинського відпустив на Николин день [Пилипів піст починався 15.11.1493 р., день св. Миколи – 6 грудня; т. 41, с. 181].

[Отримано в Москві в жовтні 1493 р. хан Менглі-Гірей із Криму – великому князю Івану 3-у] Що ти, брате мій, наказав в Костянтином [Заболоцьким], і по твоєму слову я з литовським князем Олександром нині воюю […] посол прийшов [кн. І. Глинський?], і я його арештував і ув’язнити наказав, і до цього часу в городі нашому в Кирк-Орі в ув’язненні [Пилипів піст починався 15.11.1493 р., день св. Миколи – 6 грудня; т. 41, с. 193].

[Отримано в Москві в 1493 р. Костянтин Заболоцький із Криму – великому князю Івану 3-у] А князь великий литовський до царя послав свого чоловіка Леза з Мусаком на Петрово говіння […] І цар, государю, з моєї намови того Леза схопив і посадив його у Кирк-Орі, і людей його перепродав [Петрове говіння – 30.05 – 29.06.1493 р.; в листі згадано Воздвиження – 14 вересня 1493 р.; т. 41, с. 195].