Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Принципи побудови синодика

Микола Жарких

Підведемо підсумки наших спостережень над Любецьким синодиком.

1. Весь синодик виразно поділяється на дві частини. Перша частина – від початку до списку 4-2 включно – написана однією особою; друга частина – список 4-3 – написана багатьма різними особами.

2. Перша частина була написана в два прийоми. За першим разом було укладено списки 2, 3, 4-1, які упорядковані по чинам. За другим разом написано список 4-2, який така само починається зі старших чинів і закінчується найменшими. Час написання першої порції – не раніше 1753 року, можливо, 1753 – 1755 роки; час написання другої порції – не раніше 1758 р. Список 4-3 писався орієнтовно від 1760 до 1788 року.

3. Принципи роботи першого укладача синодика полягають у царелюбії, москволюбії, чинолюбії та священнолюбії. Царелюбіє виявляється в тому, що царі (світські особи) поставлені в списку вище за всіх інших людей. Москволюбіє виявляється в тому, що список московських патріархів поставлено вище списку вселенських патріархів. (Царелюбіє і москволюбіє виявлено також у розміщенні герба Російської імперії на звороті титульного аркуша). Чинолюбіє виявляється в тому, що списки 2, 4-1, 4-2 переходять від старших чинів суспільної ієрархії до молодших. Священнолюбіє виявляється в тому, що чорне духовенство (списки 2-8 – 2-18) поставлені вище за князів (список 3); в списку 4-1 духовенство також поставлено вище за мирян.

4. Виявлено два приниципи упорядкування списків осіб одного суспільного рангу. За хронологічним принципом упорядковано списки чернігівських архієпископів та єпископів; за хаотичним принципом (який розкрити не вдалося) – списки московських та вселенських патріархів, київських митрополитів, архімандритів та ігуменів.

5. Джерелами для укладання синодику були: офіційний поминальний список осіб царського роду, отриманий із Синоду; списки духовенства Чернігівської єпархії, отримані з Чернігова (можливо, що звідти отримано і список київських митрополитів); список князів, отриманий мабуть також з Чернігова; поточна інформація, яка збиралася в самому Любецькому монастирі. Ніякої структурної частини, яку можна було б вважати давнішим монастирським синодиком (наприклад, з часів І. Щирського) не виявлено, скоріше за все, такого синодика не існувало.

6. Глибина історичної пам’яті в різних списках неоднакова. Загальноімперський список починається з 1547 р. (царський титул Івана Грозного). Список київських митрополитів починається з 1620 р., чернігівських архієпископів – з 1657 р. Найбільшу глибину показують списки чернігівських єпископів (від 11 ст.) та князів (також від 11 ст.), як видно з наступної діаграми.

Хронологічні рамки списків різних осіб…

Хронологічні рамки списків різних осіб в Любецькому синодику

7. На початку списку чернігівських єпископів стоять єпископи, згадані в літописі в 11 – 12 ст. Джерелом цієї частини списку був, безперечно, Іпатіївський або близький до нього літопис. Далі список містить 5 імен, невідомих з інших джерел. Цей останній список залишився поза увагою істориків. Для списку київських митрополитів літопис не використовувався, тому його формування відбувалось незалежно від списку чернігівських єпископів.

8. Географічний розподіл місцевостей, згаданих у синодику в зв’язку з особами 1 пол. 18 ст., виразно тяжіє до Чернігова, загалом відповідає межам Чернігівської єпархії. Для кращого розуміння цієї географії необхідно співставлення даних Любецького синодика з іншими синодиками 18 ст. з Чернігівської єпархії.

9. Список князів, включений до Любецького синодика, різко виділяється на тлі інших частин, котрі в цілому належать до 18 ст. Джерелознавче дослідження цього списку має стати предметом окремої статті.

В цілому Любецький синодик є важливим достовірним джерелом до історії Чернігівської єпархії 18 ст., для з’ясування персонального складу духовенства та мирян, для соціальної історії. Його значення зросте ще більше, коли він буде співставлений з іншими синодиками 18 ст. з Чернігівської єпархії.