Змагання китів
М.І.Жарких
Є щось інтригуюче в тому, що всі чотири головні джерела для нашої теми були введені в науковий обіг практично одночасно, в 1839 – 1846 роках. Подивимось, яку відносну вагу слід надавати цим джерелам.
Правила змагання
Джерела ми будемо оцінювати за наступними показниками :
1. Сучасність описуваній події. Можливі значення : 0 – джерело сучасне події (в межах одного покоління); -1, -2 … віднімаємо одиницю на кожні сто років спізнення джерела по відношенню до події.
2. Обізнаність автора. Можливі значення : +1 – для автора, який показує за комплексом відомостей добру обізнаність з предметом; 0 – для автора, який не показує комплексу відомостей; -1 – для автора, мало знайомого з предметом.
3. Просторова віддаленість. Можливі значення : 0 – для джерела, яке виникло в місці події; -1, -2 … віднімаємо одиницю на кожні 500 км віддалення місця створення джерела від місця події.
4. Наявність дат. Можливі значення : +1 – джерело вказує дати; 0 – джерело не містить дат.
5. Обсяг відомостей. Можливі значення : +1 – докладні відомості; 0 – лапідарні відомості.
6. Релігійний бар’єр. Можливі значення : +1 – джерело походить з тієї ж конфесійної групи, що й описувана подія; 0 – джерело походить зі спорідненої конфесійної групи; -1 – джерело походить з іншої конфесійної групи (власне релігійний бар’єр).
7. Мовний бар’єр. Можливі значення : +1 – мова джерела і учасників описуваної події однакова; 0 – мова джерела споріднена мові учасників події; -1 – мова джерела далека від мови учасників події.
Звичайно, запропоновані показники і їх рівні можуть бути предметом дискусії (цим, власне, мала б займатись спеціальна наука – джерелознавство; мала б займатись, але на займається…). Але я вважаю, що навіть недосконала кількісна оцінка все ж таки корисніша, ніж чисто гуманітарні розмови на тему «моя Ціля цього не хоче» (не подобається їй якесь джерело, чи навпаки подобається).
Результати змагання
Скорочені назви джерел :
ПВЛ – Повість времен і літ.
НПЛ – Новгородський перший літопис.
ХТМ – Хроніка Титмара Мерзебурзького.
СЗБ – Слово про закон і благодать.
| Показник | ПВЛ | НПЛ | ХТМ | СЗБ |
| Сучасність описуваній події | 0 | 0 | 0 | 0 |
| Обізнаність автора | 1 | 0 | -1 | 1 |
| Просторова віддаленість | 0 | -2 | -2 | 0 |
| Наявність дат | 1 | 1 | 1 | 0 |
| Обсяг відомостей | 1 | 0 | 1 | 1 |
| Релігійний бар’єр | 1 | 1 | 0 | 1 |
| Мовний бар’єр | 1 | 1 | -1 | 1 |
| Сума показників | 5 | 1 | -2 | 4 |
Нагороди переможцям
На першому місці за сумою показників знаходиться «Повість времен і літ». Ніхто, власне, і не сумнівався, що вона є основним джерелом з нашого питання (ніхто, окрім деяких докторів історичних наук). Натомість Титмар опинився на останньому місці через необізнаність у київських справах, мовний бар’єр і дуже велику віддаль від Києва.
В якості домашнього завдання я можу запропонувати читачам самостійно оцінити джерельну вагу звісток про освячення Софійського собору з Мстиславова євангелія (1113 р.), Псковського апостола (1307 р.) та ктиторського напису Петра Могили (1640-і рр.). (У мене вийшло -1, -5, -5, тобто ці джерела є другорядними.)