Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Хто така Надія Нікітенко і чого вона хоче

М.І.Жарких

Надія Нікітенко – доктор історичних наук, завідувач відділу Національного заповідника «Софія Київська».

Вона хоче зробити переворот в українській гуманітарній науці й довести, що Софійський собор в Києві завершений в 1011 році князем Володимиром Святославичем, спростувавши загальноприйнятий, але помилковий (на її думку) погляд, що собор споруджено за князювання Ярослава Володимировича, відомого також як Ярослав Мудрий.

Для досягнення своєї мети Н.Нікітенко опублікувала ряд монографій та статей. Ми розглянемо останню її книгу «Святая София Киевская» (К. : Горобец, 2008 г. – 384 с., под редакцией члена-корреспондента Академии архитектуры Украины Н.М.Куковальской). Ця книга є науково-популярною, але ми беремо її як останнє слово у поглядах автора на предмет.

Віддаючи належне сміливості авторки, котра безстрашно проголошує і намагається захищати найабсурдніші тези, у справедливість яких вона сама повірила, не можна не пошкодувати, що цю сміливість не вдалося використати у мирних цілях. В 1999 р. була надрукована монографія «Русь и Византия в монументальном комплексе Софии Киевской», де вперше проголошено переворот у києво-софіє-засновознавстві (є така наука, котра має предметом спеціально заснування Софійського собору; відповідну бібліографію можна ). В тому ж році з’явилась рецензія Олексія Толочка – дуже м’яка і делікатна по формі, але нищівна щодо суті поглядів Н.Нікітенко (Два світи, два способи дискурсу. – Український гуманітарний огляд, 1999 р., т. 1, с. 137 – 149). Я сподівався, що після такої оцінки авторка перегляне свої побудови в напрямі критичного реалізму, та де там! Перегляд якщо й відбувся, то хіба в напрямку ще більшого загострення і так екстравагантних тез.

Мы долго молча отступали.

Досадно было, боя ждали,

Ворчали старики : «Что ж мы,

На зимние квартиры ?

Боятся, что ли, командиры

Чужие изорвать мундиры

О русские штыки ?»

От щоб моє мовчання не було помилково прийнято за знак згоди з поглядами Н.Нікітенко, я й вирішив «чужие изорвать мундиры».