Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Повість времен і літ

М.І.Жарких

«Повість времен і літ» (або «Повість временних літ») – найдавніший київський літопис, доведений до 1113 року. Він дійшов до нас у двох основних списках – Лаврентіївському (1377 р.) та Іпатіївському (1 чв. 15 ст.).

Лаврентіївський рукопис був добре відомий вченим уже в кінці 18 ст. В 1804 р. була зроблена перша спроба видати цей твір. На найвищому (як на той час) науковому рівні літопис був виданий в 1846 році як перший том «Полного собрания русских летописей».

Іпатіївський літопис відкрив і вперше використав Микола Карамзін (у передмові до «Истории государства Российского», вперше надрукованій у 1816 році, цей літопис названий серед важливих джерел). Він був виданий в 1843 році як 2-й том «Полного собрания русских летописей».

Після того обидва томи неодноразово перевидавались; опубліковані також переклади «Повісті» сучасною українською мовою.

Уривок, який нас цікавить, читається так :

Лаврентіївський літопис (орфографія спрощена) Іпатіївський літопис (орфографія спрощена) Переклад Л.Є.Махновця
В лето [6545 (1037)]. Заложи Ярославъ городъ великии оу негоже града суть Златая врата . заложи же и црковь стые Софие . митрополью . и посемь црковь на Золотыхъ воротехъ . стоє Бце Блговещеньє . Въ лето [6545 (1037)] Заложи Ярославъ . городъ великыи Кыєвъ . оу негоже града врата суть златая заложи же и црквь . стыя Софьи . премудрость Бию митрополью . и по семь . церьковь на Златыхъ вратахъ камену стыя Бца Благовещениє . У рік 6545 [1037]. Заложив Ярослав город — великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію, а потім церкву на Золотих воротах, кам’яну, Благовіщення святої богородиці.
сии же премудрыи князь Ярославъ . то того деля створи Блговщниє на вратахъ . дать всегда радость градоу тому стымь блговщениємь . Гснимь . и млтвою стыя Бца . и архаангла . Гаврила . Сей же премудрий великий князь Ярослав задля того спорудив [церкву] Благовіщення на воротах, [щоб] давати завше радість городу сьому святим благовіщенням господнім і молитвою святої богородиці та архангела Гавриїла.
посемь стаго Георгия манастырь . и стое Ирины . по семь стго Георгия манастырь . и стыя Ирины . Після цього [він звів] монастир святого Георгія [Побідоносця] і [монастир] святої Орини.
и при семь нача вера хсаньска плодитися . и раширити . и черноризьци почаша множитися . и манастыреве починаху быти . и бе Ярославъ любя црковные оуставы . попы любяше по велику . излиха же черноризьце . и книгамъ прилежа и почитає часто в нощи и въ дне . и собра писце многы . и прекладаше от Грекъ на Словеньскоє писмо . и списаша книгы многы . и сниска имиже поучащеся вернии людьє наслажаются . оученья бжественаго . и при семь . нача вера крстьяньская плодитися . и раширятися и чернорисци поча множитися . и манастыреве почаху быти . и бе Ярославъ любя црквьные оуставы . и попы любяше по велику излиха же бе любя черноризьци . и книгамъ прилежа почитая часто . в днь и в нощи . и собра писцы многы . и прекладаше от Грекь на Словеньскыи языкъ . и писма . и списаша многы книгы . и сниськаими же пооучаються вернии людьє . и наслажаються оучения бжственаго гласа . І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися. І любив Ярослав церковні устави, і попів любив він велике, а понад усе любив чорноризців. І до книг він мав нахил, читаючи [їх] часто вдень і вночі. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо [святеє], і списали багато книг. І придбав він [книги], що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова.

Ці тексти відомі в повному обсязі уже 160 років і за цей час читались, перечитувались, досліджувались і коментувались багато разів. Все, що можна було відкрити завдяки цим текстам – давно вже відкрито і прийнято в науці.