Джерела
Микола Жарких
Ще не кінець пригодам 22-го жовтня. Написали, що під час вечірньої атаки москалів у Києві 4 постраждалих, під удар потрапила синагога в Подільському районі. Я цієї тривоги ані звуків бою не чув (23 жовтня 2025 р. о 8:01).
Перелік діячів, які будуть згадуватись у цьому творі, не надто змінився порівняно з 1512 роком [Жарких М. І. Битва під Вишнівцем 1512 р. – К.: 2025 р., розділ «Дієві особи»]. Хіба що римський папа Юлій 2-й помер на початку 1513 р., і новим папою під іменем Льва 10-го був обраний Джованні Медичі. Також Петро Томіцький з архідияконів у 1514 році був іменований, а далі 19 лютого 1515 р. висвячений на перемиського єпископа.
Оця хрестоматія містить якщо не 100, то принаймні 90 % того, що ми знаємо про війну 1512 – 1514 років. Сюди не включено пізні фантазії на теми цієї війни, котрі не є ніякими джерелами – так, як повість І. Франка «Захар Беркут» не є джерелом для подій 13 ст. Історики залюбки використовують ці пізні вигадки у своїх працях, але у мене вони відкинуті.
З цієї хрестоматії читач може зміркувати, з якого лахміття доводиться шити пишні мантії правителів, які неповні, уривчасті, суперечливі й нерідко тенденційні повідомлення лежать в основі нашого знання про події початку 16 ст. Але інших джерел у нас немає.
Також звертаю увагу, що в коментарях до документів я подав деякі міркування, котрі не згадані у розділі «Перебіг подій».
Переклади текстів латинською мовою виконав на моє прохання штучний інтелект Google Gemini 3, за що я висловлюю йому свою щиру вдячність. Також використано переклади Віктора Талаха, якому я також щиро вдячний за допомогу (його переклади відзначені явно).