Закони і ЮНЕСКО
Микола Жарких
Міжнародна організація у справах освіти, науки і культури, яку ми спрошено звемо ЮНЕСКО (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization), була утворена в 1945 році і в 1972 р. розробила конвенцію з охорони спадщини (), яку у нас спрощено звуть «».
Конвенція закликала країни, які приєднуються до неї, розробити національне законодавство з охорони спадщини. Це була основна мета документу, і вона була й є безумовно позитивною.
Україна цю конвенцію 4 жовтня 1988 р., а далі через три місяці й СРСР до конвенції 12 січня 1989 р. Чому сталась така затримка (1976 – 1989) – я не знаю, знаю тільки, що нічого ця конвенція небораці Радянському Союзу не допомогла: через два з половиною роки він здох.
Приєднання до конвенції відкрило нашим пам’яткам дорогу до Списку всесвітньої спадщини (World heritage list, WHL, а в цій статті скорочено – Список, з великої літери), яким займається спеціалізований підрозділ ЮНЕСКО з питань спадщини – Всесвітній центр всесвітньої спадщини (World heritage center, WHC, а в цій статті скорочено – Центр, з великої літери). В 1990 році до Списку було включено першу пам’ятку з України. Вона мала назву «Київський Софійський собор та прилеглі монастирські будівлі; Києво-Печерська лавра» (: Saint-Sophia Cathedral and Related Monastic Buildings, Kyiv-Pechersk Lavra) і № 527.
Але що спільного між Софійським собором і Печерською лаврою? Правильна відповідь – нічого. Це два комплекси, віддаль між якими – 4 км, так що однією ракетою об’єкт № 527 ніяк не знищити. Але з точки зору всесвітньої бюрократії саме так треба писати, і оцього бюрократичного гомункулуса занесено до Списку. Ясна річ, ніхто в Україні такого об’єднання не визнавав і не визнає, кожен комплекс живе своїм життям, а про № 527 згадують лише в листуванні з ЮНЕСКО, більше ніде:
Для того ведём дела
Строго номер в номер,
Чтобы ясность тут была –
Правильно ли помер.
Далі, в тому самому 1989 році до WHC було подано заявки ще на 4 наших пам’ятки: Чернігів (, 9th – 13th centuries), Кам’янець-Подільський ( of Canyon in Kamenets-Podilsk), могила Тараса Шевченка у Каневі ( and State Historical and Natural Museum-Reserve) та Асканія-Нова (National Steppe Biosphere Reserve ""). Всі вони були занесені до списку кандидатів (Tentative List) і перебувають там ad finem saeculorum («такеє діло і швирнуть аж геть далеко на розсмотреніє, будучи, мишам», як ). Бюрократія всесвітнього центру не може відхилити заявку, але, як бачимо, може не розглядати і не приймати заявку. Ніяких 30 днів, установлених українським законом для відповіді державної установи на звернення, у WHC немає.
Сьогодні гнило-солом’яний лаптінг тривав кількома хвилями від 0:25 до 7:30. Стрілянина й вибухи були далеко від мене, відзначу окремо вибух близько 5:35 – повітряна хвиля від нього струснула віконні шибки.
про наслідки в кількох районах Києва, наразі 1 загиблий і 11 постраждалих (29 листопада 2025 р. о 7:47).
Також із Тернополя : ідентифіковано ще одного загиблого, їх число зросло до 35.
Від 2003 р. «розглядається» заявка на Бахчисарайський палац ( of the Crimean Khans); а щоб палац не лишався самотнім, у 2012 р. була виставлена ще заявка на оточення столиці Кримського ханства у Бахчисараї (). Добре, але що ми можемо пригадати з отого історичного оточення? Перш за все – Кирк-Ор (Чуфут-Кале), правда ж? Та от в тому самому 2012 році, того самого дня 24 вересня, була виставлена ще заявка на «печерні міста» Криму (), так що Кирк-Ор має дуже добрі шанси на звання «двічі всесвітньої пам’ятки».
Так само від 2007 року годує паризьких мишей заявка на фортецю в Судаку () – і для неї в 2010 р. вигадали пару у вигляді «Торгівельних точок та укріплень на шляхах генуезької торгівлі» ( From the Mediterranean to the Black Sea). Так само і Судак теж претендує на звання «двічі всесвітньої пам’ятки», і можна робити ставки – яка пам’ятка Криму отримає це звання швидше. Я вболіваю за обидві.