Криміналізація чи декриміналізація?
Микола Жарких
Сьогодні вночі звуки протиповітряного бою я чув від 1:30, десь о 2:30 пролунав дуже виразний близький вибух. Далі бій продовжився біля 7:00, знову вибух. , що в Києві є наслідки атака у трьох районах, один загиблий, семеро постраждалих, рятувальні роботи тривають; у Білоцерківському районі один загиблий і одна дівчинка постраждала.
Ну і в Тернополі про 34 загиблих і що гірше – представники влади припускають, що шістьох зниклих безвісти було розшматовано вибухами так, що не лишилось виразних фрагментів тіл, пошуки будуть продовжені (25 листопада 2025 р. о 7:54).
А віддалена стрілянина зенітної артилерії триває (25 листопада 2025 р. о 8:07).
: в Києві уже 6 загиблих, понад 10 постраждалих (25 листопада 2025 р. о 10:26).
Існує також цілком помилкова і навіть шкідлива думка, буцімто пам’ятки руйнуються через те, що Кримінальний кодекс призначає слабке покарання за руйнування пам’яток, і треба оце покарання посилити. Розглянемо той самий приклад і припустимо, що поліції якимось дивом вдалося проникнути на будівельний майданчик. Аж гульк – пам’ятковий будинок, а в нього одна стіна вже розвалена, і поруч екскаватор (припустімо) стоїть. Ясно, чия робота – винен рядовий робітник-екскаваторник. А він каже: «Мені бригадир наказав». А бригадир каже: «Мені виконроб наказав». А виконроб каже: «Я ж тільки виконроб, тобто виконавець робіт. У мене є план виконання робіт, наданий начальством – от я і виконую». А будівельне начальство (ну, колись-то були будівельні управління, не знаю, як зараз вони звуться) каже: «А у нас є проект і є план виконання робіт, затверджений замовником. А ми – тільки підрядна організація».
Дивиться поліція на той проект, а на ньому віз різних організації – не перелічити. Справна бумага, нема що й казать. Можливо, там є і віза управління охорони пам’яток – тоді взагалі ніяких проблем. Усе з усіма погоджено. А можливо, що й немає такої візи, бо замовник не знав, що вона потрібна, або не знав, що його наміри торкаються пам’ятки, або й просто нема.
Кого тепер покарати за руйнування пам’ятки, коли відповідальність розмазана по багатьох? Авжеж, не замовника, якого поліція боїться (ну, або живе з ним у добрій згоді – результат той самий). В тюрму посадять робітника-екскаваторника, який заробляє гроші і виконує те, що каже начальство. На ньому й окошиться уся суворість закону, бо він стоїть біля підніжжя суспільних сходів і його доля нікого не обходить (ну, окрім його близьких).
Але ж ідея була – зберегти пам’ятку, а не запроторити рядового робітника в тюрму? Як вирок на робітника допоможе пам’ятці? – Звісно, ніяк. Тим-то я за все своє життя жодного разу не чув якоїсь широко відомої справи з охороною пам’яток.
Були резонансні цивільні справи, знову-таки переважно викликані правильним чи неправильним писанням паперів про пам’ятки, бувало, що спритні люди викрадали землю разом з пам’ятками, які на ній стояли, і далі прокуратура виносила протести, і далі суди тягнулись роками, і подекуди приймали ухвали, що вкрадено правильно чи неправильно. Отакі справи бували, а кримінальних ніколи не було.
Виявилось, що вибух, який я чув о 2:25, був не повітряним, а наземним. Удар прийшовся по будинку на (це 360 м від моєї квартири, і у нас від повітряної хвилі відкрилися двері на балкон).
Це довгий 9-поверховий житловий будинок зі збірного залізобетону. Північним торцем він виходить на вул. Ентузіастів. Удар прийшовся приблизно по центру його східного фасаду на рівні 7-го поверху (1 на схемі). Я здалеку не дуже добре бачив, але на фото Державної служби з надзвичайних ситуацій великим планом видно, що одна панель з вікном пробита наскрізь. Довкола місця вибуху була пожежа, яка захопила всі вищі поверхи і, здається, також 6-й поверх. По ширині зона пожежі займала десь один під’їзд. Проти цього фасаду стояв кран ДСНС і бійці служби скидали з верхніх поверхів елементи скління вікон та лоджій.
Схема розташування будинку по вул. Ентузіастів, 41 у Києві
Через квартири 6-го поверху вогонь пробився на західний фасад (2 на схемі), вікно 6-го поверху – чисто чорна діра, пошкоджено вікна 7 – 9-го поверхів (може, і кімнати горіли), фасад добряче закопчений на ширину одного вікна.
Будинок напроти східного фасаду (бульвар Шамо, 19/1, 3 на схемі) також мав численні вибиті вікна, але далеко не всі. Так само і торець будинку по вул. Ентузіастів 39 (4 на схемі) мав частину вікон вибитими.
Довкола на всіх стовпах були причеплені оголошення «Виїзне відновлення документів (там-то)». От про такий елемент боротьби з наслідками обстрілів якось не доводилось читати, але видно, що ця справа уже налагоджена і увійшла в норму (цілком ненормальну норму, але необхідну під час війни). Поруч уже був стос деревинно-стружкових плит, і бійці ДСНС різали їх на частини потрібного розміру, аби тимчасово закрити зруйновані вікна. Ну і кілька груп (до 3) із телекамерами на штативах ходили проти цього злощасного східного фасаду (ну, на штативах я розуміюся!)
Докладно записую цей випадок, бо він – перший у моєму житті за безмаль 4 роки великої війни. Думаю, що це було влучання «Шахеда», не ракети. З ракетою так дешево не обійшлося би. Але це – і не «падіння уламка», бо вибити залізобетонну стіну – то не жарт. Зрештою, , що в Києві – 7 загиблих (3 на вул. Ентузіастів і 4 на складі «Новус» у Святошинському районі) (25 листопада 2025 р. о 17:04).