Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Маршрут подорожі

М.І.Жарких

Завдяки докладності опису можна скласти досить детальний маршрут мандрівки. Ми наводимо його з максимальною кількістю деталей з довідковою метою.

Географічні назви, які Павло записував фонетичним способом, в перекладі Муркоса здебільшого розшифровані з наведенням відповідників, які вживались в кінці 19 ст. Ці розшифровки практично не викликають заперечень, і далі в нашому списку наводяться саме вони (а не оригінальні написання Павла). Більшість назв без особливих проблем можна знайти на сучасник картах: так, для Туреччини я користувався загальногеографічною картою мірила 1 см : 20 км, для Румунії – загальногеографічною картою мірила 1 см : 25 км, для України – географічними картами областей мірила 1 см : 2 км, для Росії – адміністративними картами областей мірила 1 см : 4 км. Ті назви, які я знайшов на цих картах, я виділяю курсивом [в квадратних дужках подаю сучасне написання]. Інші назви, я думаю, можна знайти з використанням карт крупнішого мірила (благо вони вже не секретні).

Записи згруповано у відповідності до сучасних державних кордонів (не кордонів 17 ст.!).

Сирія (1652 р.)

Туреччина (1652 – 1653 рр.)

Румунія (1653 – 1654 рр.)

Україна (1654 р.)

Росія (1654 – 1656 рр.)

Україна (1656 р.)

Румунія (1656 – 1658 рр.)

Туреччина (1658 – 1659 рр.)

Сирія (1659 р.)

Сирія

Отже, 9 липня 1652 р. Макарій та Павло виїхали з Алепо [Халеба]. (Нагадую – всі дати за юліанським стилем).

22 липня – 5 серпня 1652 р. – перебували в Антіохії ([Антак’я]);

Туреччина

Загальна карта подорожі Павла…

Загальна карта подорожі Павла Халебського
Карту підготував Дмитро Вортман

5 серпня 1652 р. – прибули до Александретти [Іскендерун]; Паяс; Джиср Альбарнас; Капн Капы; Курд-Кулак [Курткулеги]; Миссис;

14 – 29 серпня 1652 р. – перебували в Адані; далі – Байрам-Паша; Козлук хан [Козолук]; Колик [Гюлек]; Такир [Акчатекир ?]; Султан хан; Чифта хан [Чифтехан];

1 – 8 вересня 1652 р. – Бор; Кирван; Кара-Бунар [Карапинар]; Ісміль;

11 вересня 1652 р. – Конія; Ладик; Балкам; Каплиджа.

18 вересня 1652 р. – Ак-Шехр [Акшехір]; Ісакли [Ісхакли]; Булвуден [Болвадин];

24 вересня 1652 р. – Ескі-Шехр [Ескішехір]; Буз-Оюк [Бозююк]; Єні-Шехр [Єнішехір]; Базарджик [Пазарджик];

28 вересня – 12 жовтня 1652 р. – Бруса [Бурса]; Муданія (на березі Мармурового моря); далі 16 жовтня морем попливли до Константинополя: Принкипе (Принцеві острови, Кизиладалар); Скутарі [Ускюдар];

20 жовтня – 29 листопада 1652 р. – Стамбул.

29 листопада – 14 грудня 1652 р. – Неохорі (Єні-Кей), чекали на корабель.

17 грудня 1652 р. – Терапія; тут корабель був затриманий зустрічними вітрами, а Макарій з Павлом повернулись до Константинополя.

7 січня 1653 р. – відпливли з Терапії; Фанар. Далі до 10 січня морем пливли до Констанци.

Румунія

10 – 12 січня 1653 р. – Кюстенджи [Констанца] (пропливли 300 миль від Константинополя; до гирла Дуная ще лишалось 500 миль; Чорне море має в околі 8000 миль). Інікліца – на острові Дуная. Мачин [Мечин]. Далі пливли Дунаєм.

17 – 19 січня 1653 р. – Галац. Вастанакоджу (Текуч?).

22 січня 1653 р. – Бирлад. Васлуй. Скінтей [Скентея на півдорозі з Васлуя до Ясс].

25 січня – 13 жовтня 1653 р. – перебували в Яссах. Тут наші мандрівники бачили Тимофія Хмельницького, перетерпіли повстання Стефана Георгіци і зміну влади в Молдавії. Виїхавши з Ясс, вони проїхали через Скінтей, Васлуй, Бирлад, Текуч.

21 жовтня – 22 листопада 1653 р. – Фокшани. Роман. Фокшани.

22 листопада 1653 р. – вступили у Валахію. Римник [Римникул-Серат]. Бузеу.

29 листопада 1653 р. – 31 травня 1654 р. – перебували в Тирговіште. Тут їм знову «пощастило» – під час їхнього перебування в місті помер валаський господар Матвій Басараб (19 квітня 1654 р.). Далі – монастир св. Миколи. Філіпешті [тут поруч два села Філіпешті-де-Тирго та Філіпешті-де-Педуре]. Плоєшті. Бузеу. Римник. Фокшани. Текуч. Бирлад. Васлуй.

2 – 6 червня 1654 р. – Ясси. Цецора [Цуцора на р. Прут, на південь від Унген]. Миджашт. Оргеїв [Орхей].

10 червня 1654 р. Сб вони перетнули українсько-молдавський кордон в Рашкові. Звідси до Путивля вони мали проїхати 80 великих українських миль. Польська миля = 5 нашим малим милям.

Україна

Карта подорожі Павла Халебського…

Карта подорожі Павла Халебського Україною
Карту підготував Дмитро Вортман

11 червня 1654 р. Нд 2 милі [21 км] до Дмитрашківки [Піщанського району Вінницької обл.].

12 червня 1654 р. Пн 1.5 милі [15 км] до Гарячківки [Крижопільського р-ну]; 2 милі до Лясковски. Цю незрозумілу назву Муркос тлумачить як М’ясківка (нині Городківка Крижопільського району). Чи була потреба нашим мандрівникам відхилятись на захід, коли їм треба було на схід? Я думаю, що тут назва записана помилково, а мається на увазі Крижопіль, який лежить рівно посередині між Гарячківкою та Жабокричем. Отже, віддалі такі: Гарячківка – Крижопіль – 2 милі [10 км]; Крижопіль – Жабокрич – 2 милі [10 км].

13 червня 1654 р. Вт 2 милі до Жабокрича. 2 милі [18 км] – до Ободівки [Тростянецького р-ну].

14 червня 1654 р. Ср – 1 миля [11 км] до Баланівки [Бершадського р-ну]. 1 миля [11 км] до Сумівки [Бершадського р-ну]. Переправа через Бог. 2 милі [14 км] до Соболівки [Теплицького р-ну].

15 червня 1654 р. Чт – менше 2 миль [8 км] до Мочулки. 1 миля [5 км]Степанівка. Важна. 1 миля [11 км]Янів [Іванів Теплицького р-ну].

16 червня 1654 р. Пт – 1 миля [11 км] – Явбаз (Обозівка?). Муркос поставив при Обозівці знак питання, але це безсумнівно – Ягубець Христинівського району Черкаської обл. (село мало також назву Обозівка). 1 мала миля [6 км] – Талалаївка [Христинівського р-ну]. Городока (Орадівка) [Христинівського р-ну]. 2 милі [17 км]Умань.

17 червня 1654 р. Сб – зупинились в Умані.

18 червня 1654 р. Нд – оглянули палац Калиновського в Умані (хоча опис іде після опису приїзду до Маньківки). 1 миля [14 км]Краснопілка [Уманського р-ну]. 1 миля [13 км]Маньківка [Черкаської обл.].

19 червня 1654 р. Пн – 2 милі [15 км] – Буки [Маньківського р-ну]. 4 милі [34 км]Лисянка.

20 червня 1654 р. Вт – 1 велика миля [16 км]Медвин [Богуславського району Київської обл.]. 2 милі дорога через ліс; 1 миля [разом 20 км]Богуслав [райцентр Київської обл.].

21 червня 1654 р. Ср – зустріч з Б.Хмельницьким у Богуславі.

22 червня 1654 р. Чт – проїхали крізь табір Б.Хмельницького, завітали до його намету. 4 милі [34 км]Кагарлик [райцентр Київської обл.].

23 червня 1654 р. Пт – 3 милі [30 км]Трипілля [Обухівського району].

24 червня 1654 р. Сб – 1 миля [10 км]Обухів. 1 миля [10 км] – зруйноване укріплення з церквою св. Миколи [думаю, що це – Копачів]. 1 миля – Хомока (Ханбиків?). 1 миля [14 км від Копачова]Васильків.

25 червня 1654 р. Нд – 5 великих миль [33 км]Київ.

Києво-Печерський монастир, зарисований… Софійський собор в Києві, зарисований…
Києво-Печерський монастир, зарисований А. ван Вестерфельдом в 1651 р., за три роки до приїзду Павла до Києва Софійський собор в Києві, зарисований А. ван Вестерфельдом в 1651 р.

26 червня Пн – 1 липня 1654 р. Сб – перебування у Печерському монастирі.

1 липня Сб – 4 липня 1654 р. Вт (у Павла суперечність – у вівторок, 3 липня) – перебування в Софійському монастирі у митрополита С.Косова. Я думаю, що легше помилитись у числі, ніж у назві дня тижня, і вважаю, що переїзд на Поділ стався 4 липня.

4 липня Вт – 10 липня Пн 1654 р. – перебування у місті (на Подолі). 9 липня (Нд) Макарій служив обідню в церкві Успіння (Пирогощій).

10 липня 1654 р. Пн – виїхали з Києва, 2 години пливли вниз по Дніпру, поки пристали до лівого берега. 2 милі – Бровари [Київської обл.].

11 липня 1654 р. Вт – 2 милі [18 км]Гоголів [Броварського р-ну]. 1 миля [11 км]Русанів. 0.5 милі [6 км]Ядлівка [нині – Перемога, село Баришівського р-ну Київської обл.].

12 липня 1654 р. Ср – 3 милі [22 км]Басань [Нова Басань Бобровицького р-ну Чернігівської обл.]. 1 миля [11 км]Биків [Новий Биків Бобровицького р-ну].

13 липня 1654 р. Чт – 3 великих милі степом [30 км] – зруйноване містечко Батфуді з церквою Різдва богородиці. (Я думаю, це село Погреби Прилуцького району.) 4 великих милі [30 км]Прилуки. Опис палацу Вишневецького. У Прилуках перебували до 17 липня (Пн). 16 липня (Нд) вони відвідали Густинський монастир (1 велика миля від міста [7 км]).

Загальний вигляд Густинського… Загальний вигляд Густинського монастиря із заходу. Всі муровані споруди, які видно на фото, збудовані пізніше за візит Павла, але прекрасний вид з гори, відзначений ним, лишився.
Фото М.І.Жарких, 18.08.2000 р.

17 липня 1654 р. Пн – 1.5 милі [15 км]Вільшана [Ічнянського р-ну]. 1 миля [14 км]Іваниця [Ічнянського р-ну].

18 липня 1654 р. Вт – 2.5 милі [20 км]Кропивне [Бахмацького р-ну]. 3 милі [14 км]Красний [Красний Колядин Талалаївського р-ну].

19 липня 1654 р. Ср – 3 милі [26 км]Корибутів, останнє українське містечко [Карабутове Конотопського р-ну Сумської обл.].

20 липня 1654 р. Чт – 6 великих миль [51 км]Путивль [Сумської обл.]. У Путивлі вони переправились через Сейм, тобто їхали лівим берегом. Від Путивля до Москви 700 верст, тобто турецьких миль, або 140 великих козацьких миль. Верста = 3000 ліктів. (На зворотньому шляху Павло записує, що від Москви до Путивля 600 верст, що ближче до реальності – 555 км).

24 липня 1654 р. Пн – 20 верст [30 км]Ємадикіне [Глухівського р-ну Сумської обл.].

Росія

25 липня 1654 р. Вт – Каруба (Крупець) [Рильського району Курської обл. Російської Федерації]; Попівка [Рильського району]; Прудки; місто Ізмініков (Позняшівка ?) [Севського району Брянської обл.] – всього проїхали 80 верст.

26 липня 1654 р. Ср – 10 верст – Севськ [райцентр Брянської обл.]. (Від Ємадикіна до Севська Павло нарахував 90 верст, 78 км) – Ще 30 верст, зупинились у лісі.

27 липня 1654 р. Чт – Захарово [Комарицького р-ну Брянської обл.]. Переправа через ріку Неруса. Городище. (На карті бачив село Городище 2-ге Локотського району Брянської обл.; може, це воно, а може, не позначене на карті Городище 1-е). 30 верст – Жанка (Чайки? – думав Муркос) (Може, Чаянка Локотського району? – М.Ж.)

28 липня 1654 р. Пт – 10 верст – ріка Навля. Переправа в селі Сомово [Шабликінського р-ну Орловської обл.]. – 30 верст [30 км]Карачів [райцентр Брянської обл.].

29 липня 1654 р. Сб – 60 верст, по дорозі нема сіл. Зупинились на березі ріки Нугра.

30 липня 1654 р. Нд – 10 верст – Болхів [райцентр Орловської обл.]. (Від Карачева до Болхова Павло нарахував 70 верст, 72 км).

31 липня 1654 р. Пн – 25 верст лісом, далі ще 2 великі милі, разом 40 верст (в сумі – 35) – Білів [райцентр Тульської обл.]. (Від Болхова до Білева Павло нарахував 40 верст, 41 км). – Ще 10 верст.

1 серпня 1654 р. Вт – 20 верст лісом – Лихвин [нині місто Чекалін Суворовського р-ну Тульської обл.]. (Від Білева до Лихвина Павло нарахував 30 верст, 33 км). Далі ще 10 верст – переправа через Оку – ще 5 верст, ночували в лісі.

2 серпня 1654 р. Ср – 25 верст, переправа через Оку – Калуга [обласний центр РФ]. (Від Лихвина до Калуги Павло нарахував 40 верст, 48 км). Звідси до Москви 180 верст [165 км], а шлях від Антіохії до Москви – 120 днів швидкої їзди без перерви.

4 серпня 1654 р. Пт – 15 верст. Потім повернулись до Калуги, звідси по ріці до Коломни 195 верст [215 км].

11 серпня 1654 р. Пт – попливли вниз Окою, 20 верст.

12 серпня 1654 р. Сб – 35 верст, Алексин [райцентр Тульської обл.]. (Від Калуги до Алексина Павло нарахував 55 верст, 54 км). 5 верст – Болдарев Воскресенський монастир. Ще 5 верст.

13 серпня 1654 р. Нд – 20 верст, Таруса [райцентр Калузької обл.]. (Від Алексина до Таруси Павло нарахував 30 верст, 26 км). Ще 10 верст.

14 серпня 1654 р. Пн – Кашира [райцентр Московської обл.]. (Від Таруси до Кашири у Павла записано тільки 10 верст, а тут 74 км; отже, слід припускати тут якусь невелику прогалину). Ще 10 верст.

16 серпня 1654 р. Ср – Голутвін монастир (звідси 2 версти до Коломни). (Цей монастир знаходиться на південній околиці сучасної Коломни).

Вид на ріку Москву і Голутвін монастир Панорама історичного центру Коломни
Вид на ріку Москву і Голутвін монастир
(нині він зветься Старо-Голутвін, на відміну від Ново-Голутвіна, розташованого в коломенському Кремлі).
Фото М.І.Жарких, 1.09.1981 р.
Панорама історичного центру Коломни.
Фото М.І.Жарких, 1.07.2010 р.

17 серпня 1654 р. Чт – прибули до Коломни [райцентр Московської обл.]. (Від Кашири до Коломни у Павла записано тільки 10..12 верст, а тут 56 км; отже, слід припускати і тут якусь невелику прогалину. Ці прогалини видно також із розбіжності між загальною віддаллю від Калуги до Коломни в 195 верст і сумою віддалей, яка у Павла виноситься на 105 верст). Через мор у Москві в Коломні зроблена довга затримка.

Надбрамна башта коломенського Кремля Маринкина башта коломенського Кремля
Надбрамна башта коломенського Кремля, через яку Макарій та Павло в’їхали до міста.
Фото М.І.Жарких, 2.07.2010 р.
Маринкина башта коломенського Кремля уже й тоді могла зватись Маринкиною (Марина Мнішек померла в ній в 1618 р.).
Фото М.І.Жарких, 2.07.2010 р.

30 січня 1655 р. Вт – виїхали з Коломни. 25 верст [34 км] – дер. Косякова [Косяково Воскресенського р-ну Московської обл.].

31 січня 1655 р. Ср – 55 верст [58 км] – дер. Вихіно [нині в складі Москви, на південно-східному краю; кінцева станція метро].

2 лютого 1655 р. Пт – прибули до Москви [столиця Російської Федерації; попри невгамовну страсть до перейменувань, вона і зараз так зветься].

Центральна частина Кремля Троїце-Сергієва лавра. Вигляд з…
Московський Кремль – мета мандрівки Макарія і Павла.
Фото М.І.Жарких, 7.05.1979 р.
Троїце-Сергієва лавра. Вигляд з південного сходу.
Фото М.І.Жарких, 20.08.1977 р.

8 червня 1655 р. Пт – виїхали до Троїце-Сергієва монастиря (60 верст). Проїхали 50 верст [58 км], с. Воздвиженське [Сергіїв-Посадського р-ну Московської обл.]. (Від Воздвиженського до Сергієва Посада за рахунком Павла виходить 10 верст, 12 км).

9 червня 1655 р. Сб – прибули до Троїце-Сергієва монастиря [довкола нього виросло місто Сергіїв Посад Московської обл.].

11 червня 1655 р. Пн – повернулись до Москви.

4 серпня 1655 р. Сб – виїхали з Москви до Іверського Валдайського монастиря (400 верст) [345 км], щоб потім їхати до Новгорода (ще 150 верст) [130 км].

6 серпня 1655 р. Пн – проїхали всього 90 верст [88 км] і прибули до Успенського монастиря біля м.Клин [райцентр Московської обл.]. Потім проїхали ще 90 верст [77 км], переправились через Волгу і прибули до Твері [обласний центр РФ].

9 серпня 1655 р. Чт – знову переправились через Волгу – 30 верст [28 км] – с. Медное [Тверського р-ну] на ріці Тверца.

10 серпня 1655 р. Пт – 30 верст [34 км]Торжок [райцентр Тверської обл.]. Далі 70 верст [63 км] до Вишнього Волочка.

12 серпня 1655 р. Нд – прибули до Вишнього Волочка [райцентр Тверської обл.]. Ще 25 верст [22 км] – село Коломно [Вишневолоцького р-ну Тверської обл.].

13 серпня 1655 р. Пн – 45 верст – зупинились у деревні (назва не записана).

14 серпня 1655 р. Вт – 20 верст – доїхали до Іверського Валдайського монастиря. (Від Коломно до Валдая Павло нарахував 65 верст, 66 км).

19 серпня 1655 р. Нд – виїхали з монастиря – 7 верст.

20 серпня 1655 р. Пн – 33 версти. (Від Москви до Вільни 1000 верст [765 км], і від Москви до Ясс – 1000 верст [1200 км]).

21 серпня 1655 р. Вт – 35 верст.

22 серпня 1655 р. Ср – 27..30 верст. (Від Валдая до Новгорода Павло ніяких поселень не записав; від Валдая до ріки Мста він нарахував 105 верст, а на зворотньому шляху – 115 верст. Шлях по ріці Мста виноситься на 17 верст, що приблизно відповідає розташуванню села Бронниця Новгородського району. Від Валдая до Бронниці – 108 км. Обережно можна припустити, що на човни пересіли у Бронниці.) Далі попливли по р.Мста – 5 верст.

Новгородський дитинець

Новгородський дитинець.
Вигляд з боку Волхова.
Фото М.І.Жарких, 3.09.1981 р.

23 серпня 1655 р. Чт – пропливли ще 12 верст до монастиря св. Миколи на острові. Увійшли в озеро Волхово (Ільмень). Пропливли 3 версти по озеру, увійшли в ріку. Монастир св. Георгія за 3 версти від міста Новгорода.

25 серпня 1655 р. Сб – відвідали монастир св. Антонія, Успенський Колмів монастир.

26 серпня 1655 р. Нд – відвідали Миколаївський Вяжицький монастир.

27 серпня 1655 р. Пн – повернулись до Новгорода.

28 серпня 1655 р. Вт – попливли по Волхову (4 версти) – до Варламова Хутинського монастиря (Муркос відзначає, що насправді тут 10 верст; і зворотній шлях Павло рахує на 7 верст, тобто ці 4 версти – це скоріше за все недогляд самого автора).

29 серпня 1655 р. Ср – повернулись по Волхову на 3 версти – Воскресенський Деревяницький монастир.

30 серпня 1655 р. Чт – пропливли 4 версти назад до Новгорода (до Хутинського монастиря було 7 верст). Відвідали монастир св. Духа в Новгороді.

Троїцький собор Духова монастиря в… Знаменський собор в Новгороді
Троїцький собор Духова монастиря в Новгороді.
Фото М.І.Жарких, 3.09.1981 р.
Знаменський собор в Новгороді.
Фото М.І.Жарких, 3.09.1981 р.

31 серпня 1655 р. Пт – богослужіння в Знаменському соборі на Торговій стороні.

3 вересня 1655 р. Пн – виїхали з Новгорода, зупинились у монастирі св. Георгія.

4 вересня 1655 р. Вт – пропливли 20 верст.

5 вересня 1655 р. Ср – пропливли 6 верст до тієї деревні, де сіли в судна. Звідси проїхали ще 15 верст.

6 вересня 1655 р. Чт – 65 верст.

7 вересня 1655 р. Пт – 50 верст.

8 вересня 1655 р. Сб – прибули в Іверський монастир.

11 вересня 1655 р. Вт – виїхали з монастиря – 90 верст – Вишній Волочок. – 70 верст – Торжок.

14 вересня 1655 р. Пт – прибули до Торжка. – 60 верст – Тверь.

16 вересня 1655 р. Нд – прибули до Твері.

17 вересня 1655 р. Пн – виїхали з Твері, переправились через Волгу, заночували в селі Шоша [воно знаходилось при впадінні ріки Шоша у Волгу; нині це місце і більша частина села затоплені Іваньківським водосховищем].

20 вересня 1655 р. Чт – повернулись до Москви.

19 січня 1656 р. Сб – виїхали до Савина Сторожевського монастиря (40 верст [52 км]). [Довкола монастиря виросло село Савинська Слобода Одинцовського району Московської обл.; це 2 км на захід від міста Звенигород]

Собор Різдва богородиці в… Троїцька надбрамна церква і царицині…
Собор Різдва богородиці в Савино-Сторожевському монастирі.
Фото М.І.Жарких, 18.08.1977 р.
Троїцька надбрамна церква і царицині палати в Савино-Сторожевському монастирі.
Фото М.І.Жарких, 18.08.1977 р.

21 січня 1656 р. Пн – повернулись до Москви.

23 березня 1656 р. Нд – прощання з патріархом Никоном. Виїхали з Москви, 7 верст. [На протязі всього зворотнього шляху у записах Павла відбуваються збої – розходження числа з днем тижня на 1 день в той чи інший бік] Калуга. Білів.

3 квітня 1656 р. Чт – прибули до Болхова.

9 квітня 1656 р. Ср – за царським наказом вирушили назад до Москви

16 квітня 1656 р. Ср – прибули до Симонова (7 верст від Москви).

29 травня 1656 р. Чт – виїхали з Москви. Калуга (180 верст від Москви). Лихвин. Білів. Болхів (110 верст [120 км] від Калуги). Карачів. Сівськ (190 верст [174 км] від Болхова).

Україна

12 червня 1656 р. Чт – Путивль (120 верст [105 км] від Сівська, 600 верст від Москви).

16 червня 1656 р. Пн – виїхали з Путивля. Корибутів. Прилуки.

22 червня 1656 р. Нд – відвідали Густинський монастир.

24 червня 1656 р. Вт – виїхали з Прилук.

27 червня 1656 р. Пт – прибули до Дніпра проти Печерського монастиря.

28 червня 1656 р. Сб – прибули до Києва.

29 червня 1656 р. Нд – були на службі в Софійському соборі.

3 липня 1656 р. Ср – служили обідню в Богоявленському соборі Братського монастиря.

6 липня 1656 р. Нд – були на службі в Успенському соборі (на Подолі).

7 липня 1656 р. Пн – відвідали митрополита у Софійському монастирі.

8 липня 1656 р. Вт – відвідали Михайлівський Золотоверхий монастир. Ввечері прибули до Печерського монастиря.

9 липня 1656 р. Ср – відвідали Микільський Пустинний монастир.

10 липня 1656 р. Чт – служили обідню в Микільському монастирі.

12 липня 1656 р. Сб – відвідали Видубицький монастир і повернулись до Печерського монастиря.

13 липня 1656 р. Нд – були на обідні в Печерському монастирі.

14 липня 1656 р. Пн – переправились через Дніпро.

15 липня 1656 р. Вт – Бориспіль [райцентр Київської обл.] (5 миль [30 км] від Києва). Переяслав [райцентр Київської обл.] (6 миль [50 км] від Борисполя).

22 липня 1656 р. Вт – виїхали з Переяслава. – 4 милі [38 км]Гельмязів [Золотоніського р-ну Черкаської обл.]. – 4 милі [23 км]Золотоноша [райцентр Черкаської обл.]. – 3 милі – переправа через Дніпро. – 2 милі – Черкаси [обласний центр України] [Від Золотоноші до Черкас Павло нарахував 5 миль, 26 км]. – 7 миль [60 км]Чигирин [райцентр Черкаської обл.].

28 липня 1656 р. Нд – служили обідню в Успенській церкві у Чигирині.

29 липня 1656 р. Пн – відвідали Троїцький монастир.

2 серпня 1656 р. Сб – Б.Хмельницький приїхав до Чигирина і зустрівся з Макарієм. Виїхали з Чигирина. – 1 миля [8 км]Суботів [Чигиринського р-ну].

Іллінська церква в Суботові –…

Іллінська церква в Суботові – усипальниця Богдана і Тимофія Хмельницьких.
Фото М.І.Жарких, 30.07.1983 р.

3 серпня 1656 р. Нд – відслужили у Суботові заупокійну службу по Тимофію Хмельницькому. – Медведівка [Чигиринського р-ну]. – 3 милі [18 км]Жаботин [Кам’янського р-ну]. 10 миль [тут якась помилка, бо насправді всього 22 км]Сміла [райцентр Черкаської обл.]. – 1 миля [10 км]Балаклія [Смілянського р-ну]. – 1 миля [11 км]Орловець [Городищенського р-ну]. – 2 милі [14 км]В’язівок [Городищенського р-ну]. – 1.5 милі [16 км]Вільшана [Городищенського р-ну]. – 1.5 милі [14 км]Тарасівка [Звенигородського р-ну]. – 2 милі [тут чогось не вистачає, бо віддаль становить 30 км]Лисянка [райцентр Черкаської обл.].

7 серпня 1656 р. Чт – прибули в Лисянку.

9 серпня 1656 р. Сб – освятили Троїцький монастир біля Лисянки. – 4 милі [35 км]Буки [Маньківського р-ну]. – 4 милі [42 км] – Умань.

10 серпня 1656 р. Нд – прибули до Умані [райцентр Черкаської обл.].

12 серпня 1656 р. Вт – виїхали з Умані.

Молдавія

15 серпня 1656 р. Пт – прибули до Рашкова [Шолданештського району Молдавії];

18 серпня 1656 р. Пн – виїхали з Рашкова.

Румунія

21 серпня 1656 р. Чт – прибули до Ясс.

8 жовтня 1656 р. Ср – виїхали з Ясс.

9 жовтня 1656 р. Чт – прибули до Романа. Бакеу.

13 жовтня 1656 р. Пн – Богдана.

16 жовтня 1656 р. Чт – виїхали з Богдани.

19 жовтня 1656 р. Нд – прибули до Фокшан.

20 жовтня 1656 р. Пн – прибули до Римника.

21 жовтня 1656 р. Вт – прибули до Бузеу.

22 жовтня 1656 р. Ср – прибули до Плоєшті.

23 жовтня 1656 р. Пт – прибули до Тирговіште. (Від виїзду з Ясс і аж до прибуття до Тирговіште в описі немає дат, а тільки дні тижня; числа ж вирахувані мною у припущенні, що Павло нотував кожен день шляху, і згадка середи після понеділка означає +2 дні (а не +9 чи +16 днів).)

12 січня 1657 р. Пн – виїхали з Тирговіште. Село Голешті. Прибули до монастиря Арджеш [Куртя-де-Арджеш].

15 січня 1657 р. Чт – відслужили обідню в монастирі Арджеш.

17 січня 1657 р. Сб – прибули до Кимполунга [над р. Димбовиця].

22 січня 1657 р. Чт – повернулись до Тирговіште.

18 червня 1657 р. Чт – виїхали з Тирговіште у мандрівку по монастирях Валахії. Пітешті. Монастир Арджеш. Римник [Римникул-Вилча]. Монастир Козія (на схід від Римника).

29 червня 1657 р. Пн – відслужили обідню в монастирі Козія. Далі – монастир Островул (на острові р. Олт). Римник. Монастир Дінтр ун лемн на р. Бистриця. Монастир Бистриця.

6 липня 1657 р. Пн – відслужили літургію у монастирі Бистриця.

7 липня 1657 р. Вт – монастир Арнота (1 година шляху на схід від монастиря Бистриця).

9 липня 1657 р. Чт – Рінешті. Далі – монастир Красна, м-ко Тиргушор. Монастир Тисмана на р. Тисмана.

14 липня 1657 р. Вт – відслужили літургію у монастирі Тисмана. Відвідали мідний рудник.

17 липня 1657 р. Пт – виїхали з рудника через округи Відін та Крайова.

20 липня 1657 р. Пн – відвідали монастирі Стрехайє, Гура-Мотролуй, Цинцарень. Далі – село Філішан [Філієшті?]. Місто Відін [мабуть, Крайова? До Болгарії, де лежить загальновідомий Відін, вони мабуть не їздили]. Монастир Житьян. Переправились через р. Олт. Село Братошані. Монастир Хотерен. Село Форташ. Монастир Садова [є таке село за 50 км на південь від Крайови].

11 серпня 1657 р. – відслужили обідню в монастирі Садова. Далі – монастирі Житьян, Калуйу.

15 серпня 1657 р. – відслужили в монастирі Калуйу. Далі – монастир Станещі; монастир Дрегошани. М-ко Слатина. Монастир Клокочов. Монастир Главочок. Село Петрашті [Петрешті]. Монастир Камшура. Місто Бухарест.

1 вересня 1657 р. – виїхали з Бухареста. Село Добрень. Село Градіште [Гредіште на р. Арджеш]. Монастир Комана. Село Койєнь. Село Верещь [Верешті на р. Сабар]. Монастир Негоєшть. Монастир Платарещь [Плетерешті на р. Димбовиця]. Село Фрундзенещь. Монастир Тінган. Монастир Котрочені. Монастир Синайя.

10 вересня 1657 р. Чт – повернулись до Тирговіште.

Початок лютого 1658 р. – перед загрозою турецького нападу на Валахії виїхали з Тирговіште, прибули в монастир Кимполунг. Звідти відступили далі в гори, в село Нукушора на кордоні Трансільванії. Повернулись до Кимполунга.

28 квітня 1658 р. – повернулись до Бухареста.

У липні 1658 р. Павло відвіз багаж до Галаца і звідти відправив його морем до Синопа, а сам повернувся до Бухареста (31 липня 1658 р. Сб).

1 вересня 1658 р. – Пітешті. Виїхали в Бухарест.

9 вересня 1658 р. – виїхали з Бухареста. Финтина-Рече. Соліман. Монастир Слободзея Янакі на р. Яломиця [Слободзія].

14 вересня 1658 р. – виїхали з монастиря Слободзея Янакі.

15 вересня 1658 р. – переправились через р. Серет біля Браїлова [Бреїла].

17 вересня 1658 р. – прибули до Галаца. Звідси Павло з’їздив до Ясс і повернувся.

13 жовтня 1658 р. – відпливли з Галаца. Рені [райцентр Одеської обл.]. Вилкове [Кілійського р-ну Одеської обл.]. Фортеця Ісакча. Місто Ізмаїл [райцентр Одеської обл.]. Кілія [райцентр Одеської обл.]. Всього 20 днів пливли Дунаєм (включаючи очікування попутного вітру). По морю припливли до Каварни. Від неї 27 миль [44 км] до Варни. Сизеболі (Созополь). Далі – 100 миль – Карбі. Далі 300 миль – проминули протоку Босфор, прибули до Ереглі. Далі 100 миль [100 км]Амасра. Далі 50 миль – Кітрос.

Туреччина

14 листопада 1658 р. Нд – пропливли 50 миль, прибули до Інеболі [Від Амасри до Інеболі Павло нарахував 100 миль, 124 км].

15 листопада 1658 р. – пропливли 100 миль [130 км], прибули до Синопа. Всього 15 днів морем пливли до Синопа. Від Галаца до гирла Дуная в Чорне море 500 миль, від гирла Дуная до Синопа 900 миль.

31 січня 1659 р. – відпливли з Синопа. 18 миль [27 км]Герзе. Устя р. Кизил-Ірмак. Самсун. Устя р. Єшиль-Ірмак. Джанік.

8 лютого 1659 р. – прибули до Еноса (Уньє) (від Синопа 200 миль [200 км] до Еноса). Далі – Аргості. Никсар (Неокесарія). Омала. Комана. Бізарі. Токат. Сивас. Улаш. Кангал. Деренде [Даренде]. Аль-Бостан [Ельбістан]. Зейтун (тут Пасха). Мараш. Осман-Дада. Бурдж. Келіз [Кіліс].

Сирія

21 квітня 1659 р. – прибули до Халеба.

21 червня 1659 р. – вирушили з Халеба. Емесса [Хомс].

1 липня 1659 р. – прибули до Дамаска. Кінець подорожі.