Початкова сторінка

Микола Жарких (Київ)

Персональний сайт

?

Поліграфічне оформлення

М.І.Жарких

Книга віддрукована з комп’ютерного оригінал-макету, виготовленого видавництвом “Наукова думка”. Здавалось би, такий шлях підготовки мусив закінчитись дуже високоякісним макетом, бо з використанням комп’ютерів зникають будь-які проблеми щодо внесення виправлень у коректуру. На жаль – слід відзначити загальну тенденцію, далеко ширшу ніж окрема книга чи продукція конкретного видавництва – комп’ютеризація видавничої справи не поліпшила, а погіршила якість видань в Україні. Загальноприступність комп’ютерних видавничих систем створює небезпечне враження легкості цієї справи, складаючи цілком хибне уявлення, буцімто кожен, хто вміє двічи клацнути мишкою, здатен підготувати якісне видання. Повторюся : на жаль, ця загальна тенденція не оминула і даного видання.

Уважно перечитавши книгу, я переконався, що коректури не тільки що багаторазової (як то має бути для довідкового, енциклопедичного видання), але й взагалі ніякої не було. Як приклад можна зауважити такі масові помилки : не ставиться пробіл після крапки в кінці речення, а також в інших місцях, де він полегшує читання (таких випадків я зауважив 43); переноси виконано недбало, так що трапляються рядки, заповнені літерами тільки наполовину; всередині слів трапляються дефіси-переноси – напевно, наслідки невдалого автоматичного розставляння переносів в якомусь текстовому редакторі (таких випадків я зауважив 24); при наборі списку літератури (додаток 14) недотримано ніяких угод щодо розділових знаків (я вважаю, що стандарт бібліографічного опису – внутрішня справа авторів, але раз прийнявши якийсь формат, треба було його провести послідовно). Не являючи собою друкарські помилки у стислому значенні слова, зазначені недоліки створюють враження неохайності та недбалості.

Традиція жанру довідкових видань вимагає, щоб рівнозначні визначення реєстрового слова або виділялись уступами, або нумерувались, щоб можна було зрозуміти, де закінчується одне визначення і починається друге. Автори пообіцяли так робити (с. 5), але майже ніде цієї норми не дотримувались. Наприклад, в статті “Тип” (с. 280 – 281) добрих два десятки визначень дано послідовно, без будь-яких полегшень для читання.

Друкарських помилок також не бракує. Всього я їх нарахував 184. До друкарських помилок я відношу такі неправильні написання слів, які дають змогу здогадатись про правильне написання; вони лише утруднюють читання, але не спотворюють зміст. Найбільш прикрі випадки таких помилок :

“наприкінці раннього Трипілля (стану А)” [треба – етапу А] (с. 26);

“Буго-дністровська [культура]” (с. 34 – пропущено слово “культура” в підпису до малюнку);

“Шов, утворений після відливки вибору у формі” [треба – “виробу”] (с. 143);

“датується кінцем малого-текснинського міжльодовиків’я” [тут я трохи замислився, але здогадався : “молого-шекснинського”] (с. 144);

на с. 144 малюнок підписано “Липська культура” і на с. 145 зовсім інший малюнок – теж “Липська культура” [треба, гадаю – “Лисогубівська культура”];

амфородібні урни” [треба – “амфороподібні”] (с. 185);

“за хронічною класифікацією” [треба – “хронологічною”] (с. 194);

“курган розкопаний 845 р. М.Д.Іванишевим” [треба – “1845 р.”] (с. 196);

“для датування ексоліту” [треба – “енеоліту”] (с. 225);

в таблиці на с. 225 – 227 в заголовках колонок скрізь стоїть “до н.е.”, тому дата “100 років тому” віднесена в “1850 р. до н.е.”, і т.д.

“з єгипетського фаясну” [треба – “фаянсу”] (с. 249);

“Житла на поселенні загиблені” [треба – “заглиблені”; очевидно ж, не “загиблі” ?] (с. 263);

ШКРОПІЛ Владислав” [треба – “Шкорпіл”] (с. 400)

Не можна зрозуміти, чому в книжці не знайшлося місця для сторінки змісту – але її таки нема ні на початку, ні в кінці книги.